1)2-3(x-6)≤27-(1-x)
2-3x+18≤27-1+x
-3x-x≤26-18-2
-2x≤6
x≤-3
2)√7+√8 =2.65+2.83=5.48
3+√6=3+2.45=5 √7+√8> 3+√6
Объяснение:
Главные герои: молодой человек, девочка, мать девочки и пожарные
Это произведение о героическом поступке молодого парня.
Милиция и пожарные, да и все неравнодушные люди были заняты поисками молодого мужчины. Они нигде не могли его найти. А искали они мужчину, по причине его подвига.
Однажды в одном доме в Москве случился пожар. В задымленной квартире, на верхнем этаже, на балконе стояла и плакала маленькая девочка. В то время, на трамвае ехал молодой человек. Он увидел эту ситуацию, выскочил из трамвая, и не раздумывая ребенка. Герой залез по водосточной трубе наверх, и снял девочку с горящего балкона и спустился через другую квартиру.
Уже подоспели пожарные и карабкались по лестницам в эту квартиру. Внизу стояла мать и умоляла ее дочь. Когда пожарные сообщили ей, что там никого не обнаружили, она чуть с ума не сошла от горя. Вскоре появился тот самый парень с трамвая и отдал матери ее невредимую дочь. Позже он незаметно растворился в толпе и спокойно уехал на трамвае.
Вывод. Это произведение пример настоящего человека. Мужчина бросился на и не требовал благодарности за свой поступок. Он захотел остаться неизвестным. Добрые дела нужно делать просто так. Мужественность и героизм присущи каждому человеку, нужно только правильно ими воспользоваться.
Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.
Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.
Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.
Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.
1. 2-3x+28<=27-1+x
2-3x+28-27+1-x<=0
-4x<=-4
x>=1