Объяснение:
Люди не потопають у кучугурах опалого листя в листяному лісі через кілька причин:
Повітряний простір: Кучугури опалого листя мають багато порожнин та міжпросторів, через які проникає повітря. Це допомагає забезпечити певну в'язкість та пружність кучугурі, що дозволяє людям стояти на ній, не потопаючи. Повітряні простори утворюються внаслідок розкладання листя та втрати вологості.
Розмір та вага: Кожна окрема кучугура опалого листя має обмежену товщину та вагу. В порівнянні з людським вагою та масою, ці кучугури не здатні витримати великого навантаження. Тому, коли людина ступає на кучугуру, вона розподіляє свою вагу по ширшій площі, запобігаючи потопанню.
Структура листя: Опале листя в лісі має складну структуру, яка складається з багатьох дрібних частинок. Це сприяє розділенню тиску, що виникає при наступанні на листя, на більшу площу, запобігаючи провалюванню в нього.
Всі ці фактори разом роблять кучугури опалого листя стійкими та в'язкими, що дозволяє людям безпечно ходити та стояти на них без ризику потопання. Проте, варто пам'ятати, що у вологому лісі або після дощу кучугури можуть бути більш проникливими, тому потрібно бути обережними і враховувати місцеві умови
Що вони пишуть? - пошепки запитала Аліса в Грифона. - Адже суд іще не почався?
- Вони записують свої імена, - шепнув у відповідь Грифон. - Бояться, що до кінця суду забудуть.
- Нічого не можу вдіяти, - якомога лагідніше відказала Аліса. - Я росту.
- Тут рости не дозволено! - сказав Сонько
- Я... бідний неборака, ваша величносте... зацокотів зубами Капелюшник. - Я тільки-но сів пити чай... десь тиждень тому, не раніше... Хліба з маслом у мене майже не залишилось... У казанці скінчився дощ, з неба періщить борщ... Я зварив з нього чай, і з тих пір час для мене закінчується на ча...
- На "ча"? - перепитав Король.
- На ча...
- Ти що - мене за дурня маєш? Час починається, а не закінчується на "ча" - гостро сказав Король, і слово «чаювання» так і залишилось недоказаним. - Далі!
- Я... бідний неборака, - знову завів Капелюшник. - В казанці скінчився дощ, з неба періщить борщ... але, як сказав Шалений Заєць...
- Я не казав, - вихопився Шалений Заєць. [109]
- Казав! - наполягав Капелюшник.
- Я заперечую! - заявив Шалений Заєць