Її будова і віршований розмір (чотиристопний хорей) запозичені з карельського епосу «Калевала».Вперше поема з'явилася в україномовному варіанті з-під пера письменника і перекладача Панаса Мирного. Уривки з «Думи про Гайавату» (заспів І, III, IV, X, XIX, XX та XXII пісні) під загальною назвою «Декілька пісень про Гайавату» були опубліковані у 1904 році у київській літературній збірці «На вічну пам'ять Котляревському». Втім, повний текст перекладу з'явився лише у сьомому томі зібрання творів Панаса Мирного (1971).Відчуваючи недосконалість першого варіанту перекладу поеми, Олесь у 1914 році переїздить у затишну Пущу-Водицю, аби розпочати роботу над другим варіантом. До нього тричі на тиждень приїздить знавець англійської мови Кучапський і робить підстрочник (чорнову версію перекладу) оригіналу російською. Копії обох варіантів зберігаються в архіві ЦНБ ім. В. І. Вернадського (ф. ХУ, № 877 і № 878). Якщо перший варіант збережений весь, то другого, неопублікованого, в архіві є тільки 22 аркуші (пролог і перші чотири розділи поеми). На цій же копії вказано, що другий переклад був цілий, але загинув за невідомих обставин між 1919—1922 рр. Цей український переклад поеми набув
«До тебя мне дойти нелегко, а до смерти черты шага», - эти трогательные строги корреспондент газеты “Красноармейская правда” Алексей Сурков адресовал своей супруге Софие и даже представить не мог, что его стихи станут известной песней. Алексей сочинил эти стихотворное послание под Истрой, после того, как всю ночь ему со штабом гвардейского полка пришлось по пояс в снегу выходить из окружения
Источник: https://kulturologia.ru/blogs/020316/28661/
Объяснение:
Для Алексея Суркова эта война была уже четвёртой. И хотя он был непризывного возраста, дома оставаться не мог. И вот после выход из окружения, усталый и промёрзший, сидя у железной солдатской печурки он и вывел строки: «Бьется в тесной печурке огонь, на поленьях смола…». Когда стихотворение было готово, солдат озаглавил его строкой – «Тебе — солнышко мое!». Его жена у это время была с дочкой и сыном в эвакуации.
Источник: https://kulturologia.ru/blogs/020316/28661/