М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
polyakovred
polyakovred
04.04.2020 18:22 •  Другие предметы

Какие раздражители чаще всего вызывают движения у растений, обусловленные их внутренним строением?

👇
Ответ:
tati9860406
tati9860406
04.04.2020
Несмотря на отсутствие мышц и органов движения у растений, они выработали разнообразные двигательные реакции в ответ на раздражители внешней среды.
Источник света (листья возвращаются своими пластинками и корзины подсолнечника наклоняются к источнику света) повышение температуры (могут раскрываться цветки тюльпана, крокуса) снижение температуры (листовые пластинки реагируют скручиванием) темнота (кувшинка закрывает цветки, одуванчик закрывает корзины, квасок составляет листья, ночные цветы, кактус, царица ночи раскрывают цветы) сотрясение или прикосновение (закрываются ловушки насекомоядных растений росянки круглолистной и венериной мухоловки), потеря воды (опускания и составления листьев основами черенков в мимозы стыдливой, химическая реакция (насекомоядных растений подсказывает когда открыть ловушку). Гигроскопичны движения, которые вызываются увлажнением или высыханием утолщенных и непотовщених клеточных оболочек , одревесневших и нездеревьянилих тканей . Они обусловливают механизм раскрытия многих сухих плодов.
4,8(46 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Karin31
Karin31
04.04.2020

1. Білоус П. В. Основи літературознавства / Петро Білоус. – Житомир, 1998. – С. 4–49.

2. Волинський П. К. Основи теорії літератури / Петро Волинський. – К. : Рад. шк., 1967. – С. 3–15.

3. Галич О. Теорія літератури : підручник / О. Галич, В. Назарець, Є. Васильєв ; за наук. ред. О. Галича. – К. : Либідь, 2001. – С. 83–160, 251–341.

4. Голубовська І. В. Основи літературознавства : навч.-мет. посіб. / Ірина Голубовська. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. – С. 4–11.

 

5. Невінчана Н. Теорія літератури в школі : у 2 ч. / Наталія Невінчана. – К. : Ред. загальнопедагогічних газет, 2004. – Ч. 1. – С. 5–36.

1) Художня література як вид мистецтва.

Термін література (лат. littera – буква)уживається в кількох значеннях. У широкому розумінні, це будь-які витвори людської думки, що втілені в писемному слові й мають суспільне значення. Напр., наукова, медична, технічна література тощо. У вузькому розумінні, література – це один з основних видів мистецтва, – мистецтво слова.

Усі види мистецтва умовно поділяють на три типи живопис, скульптура, архітектура) – предмети, які в них зображені, сприймаються нами в їхньому статичному вигляді, тобто як розміщені в непорушному немов завмерли в ньому.

2. Часові (музика, співи, танець, пантоміма, література) – подають свій предмет у русі, у динамічному його розвиткові, що відбувається протягом певного часу.

3. Синтетичні (театр, кіно) – убирають і поєднують у цілісній формі вираження елементи як так і часових мистецтв.

ОНЛАЙН День открытых дверей

priem.mirea.ru

 

Игра новинка 18+

2020-mmorpg.ru

 

18+

Кукла по фотографии копия человека

fotofigurka.turbo.site

 

Игра идет даже на слабых ПК!

game-thrones.ru

 

18+

Окремі види мистецтв відрізняються не лише за відображення життя, а й за тим матеріалом, в якому постають їхні твори та яким вони користуються для його естетичного (гр. aistheticos – чуттєвий) відтворення. Скульптура – мистецтво каменю, живопис – фарби, танець – ритмічних рухів тіла, пантоміма – жестів і міміки тощо. Література – мистецтво слова, що є найбільш гнучким матеріалом. Засобами словесної передачі можна частково відтворювати зображувальну специфіку майже кожного виду мистецтва. Зокрема поезія прийомами своєї звукової організації наближається до музики.

Літературно-художній твір – це розповідь про певну життєву подію (вигадану чи ні), що ведеться від особи реального або уявного автора з розрахунком на естетичне враження й містить у собі його передумови. Об’єктивна реальність, що відображена у творі, – це не сама життєва дійсність як така, а більшою чи меншою мірою життєподібна ілюзія реальності, здатна викликати емоційно-інтелектуальні переживання.

 

Епос як літературний рід. Провідні епічні жанри.

Літературний рід – це б вираження художнього змісту, сукупність принципів формальної організації творів, що визначаються властивостями як предмета зображення, так і художнього мовлення. в основу сучасного поділу літератури на роди покладені принципи Арістотеля, котрий називав їх наслідування. „Наслідувати в одному й тому ж і одному й тому ж можна, розповідаючи про події як про щось відокремлене від себе, як це робить Гомер (мова про епос), або ж так, що той, хто наслідує, залишається сам собою, не змінюючи свого обличчя (лірика), або репрезентувати всіх зображуваних осіб як діючих і діяльних (драма)”.

Відповідно до літературних родів виділяють епічні, ліричні, драматичні та синкретичні (гр. поєднання) або мішані жанри. Жанр(фр. вид) – це історично сформований тип художнього твору, який синтезує характерні особливості змісту та форми певного виду творів, має відносно сталу композиційну будову, що постійно розвивається та збагачується.

Епос(гр. epos – слово, розповідь) – літературний рід, що відображує довкілля в його об’єктивній сутності, в перебігу подій, в сюжетному їх розвиткові, як правило, поза втручанням автора.

Основні епічні жанри:

1. Епопея(гр. epos – слово й poieo – творити) – а) епічна форма, в якій зображується цілісна картина народного життя у вигляді героїчної розповіді про минуле «Іліада», «Одіссея» Гомера, «Енеїда» Вергілія, думи; б) роман-епопея – роман, що має особливо складну будову й охоплює багатий життєвий матеріал. Напр., «Прапороносці» О. Гончара, «Тихий Дон» М. Шолохова.

2. Роман(фр. roman – римський) – велика епічна форма, в основі якої лежить зображення приватного життя людини в нерозривному зв’язку із суспільним розвитком. Напр., «Чорна рада» П. Куліша.

3. Повість – середня епічна форма, що дає ряд епізодів, котрі об’єдналися навколо основного персонажа і складають певний період його життя. „Маруся” Г.Квітки-Основ’яненка.

 

4. Оповідання – мала епічна форма, основана на одному епізоді з життя людини. „Олівець”, „Грицева шкільна наука” І.Франка.

Объяснение:

4,7(52 оценок)
Ответ:
kriwonos
kriwonos
04.04.2020

1. не знаю

2. не знаю

3. не знаю

4. У світі налічують понад 550 видів верб. Кора верби використовується при застуді (так як вона володіє антибіотичною дією).

Верба є одним з найбільш швидко зростаючих дерев у світі. Вона може рости 3 метри у висоту щороку. Верби краще ростуть біля водних місць (але є й види які ростуть на пісках і болотах). Багато верб є декоративними (наприклад: верба ламка або верба кошикова). Для зміцнення пухких грунтів і пісків використовуються такі види верб як верба каспійська або шелюга (сильне, глибоке і широке коріння запобігає ерозії грунту).

4,6(7 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Другие предметы
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ