Бадминтон (англ. badminton, от собств. Badminton) — не одиночный вид спорта, в котором игроки располагаются на противоположных сторонах разделённой сеткой площадки и перекидывают волан через сетку ударами ракеток, стремясь "приземлить" волан на стороне противника и, наоборот, чтобы он не упал на собственное поле. В XIX веке английские офицеры, служившие в Индии, увлеклись старинной индийской игрой пуна, которую можно считать прототипом современного бадминтона. Англичане привезли с собой увлечение игрой на родину.
Современная традиция игры берёт начало в Англии, в старинной усадьбе Бадминтон-хаус, владелец которой, известный спортивный энтузиаст и издатель серии книг о видах спорта, Чарльз Сомерсет, 8-й герцог Бофорт, соорудил в 1873 году первую площадку для игры в бадминтон. В 1893 году ассоциация бадминтона Англии опубликовала первый регламент официальных правил игры[1].
Всемирная федерация бадминтона (англ. Badminton World Federation (BWF)) была создана в 1934 году. С 1947 года проводится крупнейшее командное соревнование среди мужчин — Кубок Томаса. Среди женщин главный командный старт — Кубок Убер проводится с 1955 года.
Подача. Нижняя боковая подача. Она является наиболее по выполнению и не требует больших мышечных усилий, поэтому именно с нее рекомендуется начинать изучение подач.
Нижняя передача. Ее используют волейболисты в тех случаях, когда мяч летит от подачи соперника.
дар с вращением. Незначительное обегание мяча (30-50 см) при разбеге, незначительная подача плеч при замахе, более продолжительное сопровождение мяча в сторону кручения.
Блокирование. Блокированием в волейболе принято называть преграждения пути полета мяча, посланного нападающим ударом с подпрыгивания и выставления рук над сеткой.
(можно оценку?)
Неповне перетворення.
У комах з неповним перетворенням личинка схожа на дорослу особину (але має нерозвинені крила і статеві залози), зазвичай личинки живуть у середовищі дорослих особин з аналогічним характером харчування; відбувається ріст (низка линьок); під час останньої линьки вона стає дорослою особиною – імаго (з'являються нормальні крила, починають функціонувати її статеві залози).
Із неповним перетворенням розвиваються бабки, коники (ряд Прямокрилі), богомоли, таргани, клопи, воші (ряд Напівтвердокрилі).
Розвиток хруща.
Самки хрущів після запліднення відкладають яйця (купками по 5-20 шт.) в ґрунт на глибину 20- 40 см; через один-два місяці з яєць виходять личинки, які не схожі на дорослого жука (червоподібні, брудно-білі, з розвиненою коричневою головою і шістьма ногами, тіло м'яке, із загнутим заднім кінцем); личинки живуть у землі і живляться коренями рослин; у процесі росту кілька разів линяють; коли личинки досягають довжини 5-7 см, вони перетворюються на нерухому стадію — лялечку; через 30-40 днів з лялечки виходить дорослий жук.
У комах з повним перетворенням личинка не схожа на дорослу особину (не має крил, її статеві залози не розвинені); зазвичай ці личинки живуть в іншому середовищі, ніж дорослі особини, і мають інший характер харчування; відбувається ріст (низка линьок); потім личинка заляльковується (перетворюється на лялечку, усередині тканини личинки практично повністю руйнуються, а на їхньому місці заново розвиваються тканини й органи дорослого організму); стає дорослою особиною – імаго.