Залишкові (залишки минулих морських басейнів – Каспійське море, Аральське море), тектонічні (зумовлені розломами у земній корі – Байкал, Таньгаїка, Балхаш, Севан), вулканічні (у кратерах згаслих вулканів – Курильські озера на Камчатці), льодовикові (улоговини виорані давнім льодовиком – Бребенескул та Несамовите в Карпатах, Ладозьке, Онезьке ), заплавні (утворені в долинах річок – Ялпуг, Кагул, Кугурлуй), лиманні (відокремлені від моря косою або насипом - Сасик), загатні (загородження гірських річок обваленими гірськими породами – Синевир, Сарезьке в Памірі), карстові (місцевість складається з легкорозчинних порід – Швацькі озера), стариці (ділянка русла річки, що змінила напрямок).
Низинні болота утворюються в умовах надмірної кількості підземних вод (по долинах річок, у місцях наявності джерел, а також унаслідок поступового заростання безстічного озера чи ставка). На цих болотах ростуть чорна вільха, береза, осока, очерет, хвощ тощо. Поверхня низинних боліт увігнута або плоска. Великі низинні болота розташовані на Поліссі, у заплаві Дніпра, у Західному Сибіру.
Верхові болота зазвичай утворюються на плоских поверхнях за умов надмірної кількості атмосферних опадів. Такі болота мають бідну рослинність: білі мохи, низькорослі береза і сосна, журавлина, росичка. Торф швидко накопичується в центральній частині верхового болота, тому воно має опуклу форму.
Складна дуга: чутливий нейрон, вставний нейрон, руховий нейрон.