Греки вірили, що Земля нерухома і знаходиться в центрі всесвіту, а небо і все, що на ньому видно, обертається навколо Землі. Грецькі астрономи ввели термін «блукаючі зірки» для опису відмінності зіркоподібних об'єктів, що переміщуються протягом року, на відміну від «нерухомих зірок», які були нерухомі один щодо одного.
У давнину всі небесні світила, крім Місяця та Сонця, називали «зірками», а планети – «блукаючими зірками». Такого поняття, як "окремий небесний об'єкт", грецькі астрономи не мали. Греки приймали планети за зірки, які літають зоряним небом.
У аповесці “На Каляды к сыну”, напрыклад, апісанне прыроды дапамагае ўявіць стан жанчыны, яе характар.