ответ:Тема: Вражаючі пригоди дівчинки; дивовижні відкриття у чарівному світі. Пошук шляху до повернення власного «я», боротьба зі злом на цьому шляху. Ідея: Попри усі складнощі життя кохання усе одно переможе; Віддавайте усе тепло та турботу навколишньому світу. Віра людини в свої сили, впевненість у правильності дій, підтримка оточуючих дозволяють здійснити неможливе.
Експозиція – розповідь про сім’ю Хаттер; зав’язка – перетворення Софі на стару бабцю, її рішення залишити крамничку; розвиток дії – перебування Софі у Мандрівному замку, пошуки Хаулом принца, боротьба з Відьмою Пустирищ, намагання розірвати зв’язок Хаула і Кальцифера тощо; кульмінація – битва Хаула з Відьмою Пустирищ; розв’язка – зняття закляття з Софи
Объяснение:Роман має щасливий фінал. Справжня любов долає чаклунство, добро перемагає зло, сімейна й дружня підтримка надає впевненості, герої винагороджуються за свої чесноти й досягають щастя.
В український літературі реалізм почався з другої половини 19 ст., прийшовши на зміну романтизму, від якого він перебрав захоплення етнографізмом та героїзацію історичних постатей. «Народні оповідання» Марка Вовчка (1857) при всій реалістичній актуальності тим ще забарвлені романтичним фольклором. Далі реалізм використано з позицій народницьких тянських (Степан Руданський, Анатолій Свидницький) та громадсько-програмових (особливо Олександр Кониський). Подальшим етапом школи реалістів була «об'єктивна проза» 80—90-х років: І. Нечуя-Левицького, П. Мирного, Б. Грінченка й І. Франка. Посилення реалістичного напряму в українській літературі також пов'язане з творчістю Івана Карпенка-Карого, М. Кропивницького, Ганни Барвінок. Першим українським живописцем-реалістом називають Тараса Шевченка, з його гаслом «ні однієї риски без натури», стояв на межі академізму й тієї класицистичної традиції, яку в Петербурзі залишили його попередники: Д. Левицький і В. Боровиковський. Ці елементи, разом з відкриттям українського сюжету (природи, людини, історії) зробили з Шевченка ту ланку, яка поєднала давнє українське мистецтво з новим. Фактично добою реалізму в українському мистецтві стала доба передвижників, у лавах яких було чимало українців.
Частина митців культивувала так званий «ідейний реалізм», як М. Ге, М. Ярошенко, М. Пимоненко; інші, як К. Трутовський, О. Сластьон, П. Мартинович,
Объяснение:
