Джордж Плейтен і Тревіліян були однолітками. Вони разом жили на планеті Земля, спілкувалися, брали участь у дитячих розвагах, товаришували. Проте їхні батьки посідали різне місце в «диференційованому» суспільстві. Батько Джорджа був трубоукладачем, а Тревіліян-старший був металургом на іншій планеті. Коли він повернувся на Землю, то мав вищий соціальний статус за своїх сусідів. Однак Джордж любив свого батька, вступив у бійку, захищаючи його ім’я. Тревіліян хотів наслідувати свого батька, але лише для того, щоб посісти вище місце в суспільстві. Джордж хотів бути програмістом, змалку відчувши потяг до знань. Для нього не мав значення матеріальний чи соціальний розрахунок, як для Тревіліяна, котрий хотів стати металургом, щоб потрапити на Новію. Однак мрії героїв не здійснилися. Тревіліян, котрий отримав знання за до старого апарата, відстав від інших. Оскільки він і гадки не мав про те, що можна самостійно щось прочитати, вдосконалитися, то цілком ясно, що він ніколи не досягне своєї мети. На відміну від нього, Джордж, котрого відправили в інтернат для недоумків, не змирився зі своєю долею. Він ще більше переконався у своєму покликанні, а головне — збагнув, що людина має навчитися сама здобувати знання, самостійно мислити: лише так можна керувати новітніми машинами й самим ходом технічного прогресу, а не залежати від них. Автор протиставляє не лише ставлення героїв до знань, освіти, а й їхні моральні якості. Джордж Плейтен був більш людяним, морально стійким. Він хвилювався за своїх батьків, боявся осоромити їх. Він мав не лише талант, а й почуття гідності, внутрішньої свободи, цілеспрямованість. А Тревіліян з дитинства звик, щоб за нього все вирішували інші. Він йде найлегшим шляхом у житті, дбаючи лише про матеріальні блага й свій соціальний статус. Його воля повністю підкорена панівній системі. Він здатний на зраду колишнього товариша, відчувши, що той не такий, як усі.
СодержаниеВВЕДЕНИЕ6 ГЛАВА I. ГЕНЕЗИС МАТЕРИАЛЬНОЙ КУЛЬТУРЫ СЕВЕРНОГО КАВКАЗАИ ЭТНОГЕНЕЗ ЧЕЧЕНЦЕВ 9ГЛАВА II. НЕМАТЕРИАЛЬНОЕ КУЛЬТУРНОЕ НАСЛЕДИЕ 41 Фольклор 42Религиозная культура чеченцев с древнейших времен до нашего времени 50 Этика 68 Литература 86 Театр 96 Музыкальная культура 110 Танцевальная культура 122ГЛАВА III. МАТЕРИАЛЬНОЕ КУЛЬТУРНОЕ НАСЛЕДИЕ 139 Изобразительное искусство 140 Ремесла 152
Музеи 162 Средневековая архитектура 172Истоки архитектурных форм 172Средневековая архитектура горной Чечни 190 Жилые башни 192 Полубоевые башни 204Башни, встроенные в скальные ниши 206 Боевые башни 210Замки и цитадели 228Система сторожевых поселений, замков и башен горной Чечни 234Великая сигнальная система 238ЗАКЛЮЧЕНИЕ 244СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ 246
6История человечества в начале XXI века перешла в новую фазу, для которой характерны определенное стирание межэтнических границ, глобализация экономики, унификация куль-турных традиций. Это, в свою очередь, является причиной возросшего внимания к этничес-кой самобытности и жанрово-видовому разнообразию национальных культур.«Всеобщая декларация о культурном разнообразии», принятая ЮНЕСКО в 2001 году, возводит культурное разнообразие в ранг общего достояния человечества» и определя-ет его защиту как этическую прерогативу, неотделимую от человеческого достоинства. ЮНЕСКО стремится к созданию международного климата, основанного на равенстве всех культур, защите культурного наследия во всех его формах, уважении культурных прав и по-ощрении межкультурного диалога.Данный проект, выполненный при поддержке ЮНЕСКО, является одной из первых по-пыток представить вниманию широкой аудитории результаты
В одиннадцатом – двенадцатом веках Русь начала как единое государство начала ослабевать, набегами кочевников были разорены южнорусские земли, но северо-восточные земли Руси были защищены от набегов густыми лесами (кочевники, привыкшие к степям, боялись заходить глубоко в лес). Из южных земель государства на северо-восток начали тысячами переселяться ремесленники и крестьяне. На этих новых землях быстро возводили города и деревни, которые и составили основу ростово-суздальских правителей (князей).