Візантійський стиль — це розкіш і витонченість, які межують з химерністю. Ніна Іванцова, історик Поміркуємо разом. Чому вважається, що основне завдання візантійського мистецтва — втілити в художніх образах божественні ідеї і красу людського духу?
Історична довідка
Візантійська імперія виникла на рубежі двох епох — загибелі пізньої античності та народження середньовічного суспільства. До неї в різні часи входили Єгипет, Сирія, Македонія, Мала Азія. В 330 р. через міжусобиці й смуту, що охопили могутню Римську імперію, імператор Костянтин І переніс свою столицю в місто Візантія і перейменував його на Константинополь. Це місто протягом 11 століть залишалося беззмінною столицею Візантії і одним з найпрекрасніших міст світу. В VI ст. при імператорі Юстиніані візантійська імперія була найбільшою і найсильнішою державою Європи. Візантійський тип культури не подібний ні на західноєвропейський, ні на східний. На візантійське мистецтво впливали не тільки традиції античної культури, а й художня культура сусідів-слов’ян, варварських держав, Переднього Сходу.
В.Скотт дійшов до історичного роману, детально обдумавши його естетику, відштовхнувся від добре відомих і популярних у той час готичного і антикварного романів. Готичний роман виховував у читача інтерес до місця дії, а отже, навчив митця співвідносити події з конкретним національним підґрунтям. У готичному романі посилений драматизм сюжету, характер отримав право на самостійність поведінки і роздумів, тому що він теж містив у собі частину драматизму історичного часу. Антикварний роман навчив В.Скотта уважно ставитися до місцевого колориту, реконструювати минуле професійно і без помилок, відтворюючи не лише правдивість матеріального світу епохи, але, головним чином, своєрідність її духовного обличчя.
Объяснение:
