ответ:Позитивні
У роки довоєнних п'ятирічок у надто тяжких умовах тоталітарного режиму робітники України створили могутню індустріальну базу, що за окремими показниками вивела Україну на рівень економічно розвинутих країн світу. Почали давати промислову продукцію гіганти металургії: «Запоріжсталь», «Азовсталь» і «Криворіжсталь». Стали до ладу Краматорський машинобудівний, Луганський паровозобудівний, Макіївський, Дніпродзержинський та інші металургійні заводи. Кількість промислових підприємств за роки довоєнних п'ятирічок зросла в 45 разів. В Україні було побудовано 100 нових шахт. Республіка стала важливою металургійною, вугільною, машинобудівною базою СРСР.
У 1930-х pp. в Україні змінилася структура господарства: зросла частка промисловості у порівняні з часткою сільського господарства в загальному обсязі валової продукції республіки; у валовій продукції промисловості зросло виробництво засобів виробництва; велика індустрія стала витісняти дрібну промисловість.
Україна випередила за рівнем розвитку галузей важкої промисловості деякі західноєвропейські країни. Вона зайняла друге місце в Європі (після Німеччини) за виплавкою чавуна, четверте місце у світі за видобутком вугілля. За виробництвом металу і машин республіка випередила Францію та Італію, наздоганяла Велику Британію.
За роки перших п'ятирічок удвічі зросла чисельність робітників. У 1930-ті pp. сформувався національний український робітничий клас і технічна інтелігенція.
Объяснение: Негативні
Економічна могутність держави була спрямована не на задоволення насущних потреб людей, а на зміцнення тоталітарного режиму і затвердження у свідомості людей ідеологічних норм більшовизму, створення військово-економічних ресурсів для «експорту революції». Індустріалізація здійснювалася за рахунок селян, супроводжувалася масовими репресіями.
У цілому форсована індустріалізація України не призвела до підвищення життєвого рівня народу. У 1930-ті pp. знову з'явилися величезні черги, продовольчі картки, дефіцит найнеобхіднішого. Урбанізація призвела до значного ускладнення житлової та продовольчої проблеми.
У часи індустріалізації посилилася централізація управління промисловістю, утвердилися командно-адміністративні методи управління; було взято курс на мілітаризацію промисловості. Держава відмовилася від непу і почала примусовими засобами визискувати із селян додаткові кошти на форсування індустріалізації. Фактично зник матеріальний принцип стимулювання праці. Праця робітників стимулювалася позаекономічними засобами і, перш за все, розгортанням «соціалістичного змагання».
У перші п'ятирічки ставку було зроблено на підприємства-монополісти (запорізький завод «Комунар», що випускав зернозбиральні комбайни, Луганський паровозобудівний та ін.), які згодом фактично підім'яли під себе всю економіку країни.
Промисловий потенціал України (як і всього СРСР) формувався диспропорційно: посилювалися і розширювалися традиційні індустріальні райони — Донбас і Придніпров'я, а промисловість досить густо заселеного Правобережжя помітно відставала у темпах розвитку.
Для розв'язання цього нерівності, ми можемо почати з розкладу многочлена з лівої сторони. Це дасть нам:
(x - 1)(x - 2)² (x-3)³ -≥0
= (x - 1)(x - 2)(x - 2)(x - 3)(x - 3)(x - 3) -≥0
Далі, ми можемо розбити нерівність на два випадки:
Випадок 1: (x - 1) < 0
В цьому випадку ми маємо:
(x - 2)(x - 2)(x - 3)(x - 3)(x - 3) -≥0
Якщо ми встановимо кожен множник рівним 0, ми отримаємо наступні розв'язки:
x = 2, 3
Якщо ми вставимо ці значення назад у початкову нерівність, ми знайдемо, що нерівність задовольняється для x < 2 і x > 3.
Випадок 2: (x - 1) ≥ 0
В цьому випадку ми маємо:
(x - 1)(x - 2)(x - 2)(x - 3)(x - 3)(x - 3) -≥0
Якщо ми встановимо кожен множник рівним 0, ми отримаємо наступні розв'язки:
x = 1, 2, 3
Якщо ми вставимо ці значення назад у початкову нерівність, ми знайдемо, що нерівність задовольняється для всіх значень x.
Таким чином, розв'язок нерівності є x ∈ (-∞, 2) ∪ (3, ∞).
«На бирже можно было купить и продать ветер» - означает, что на бирже идет торговля оптом, т.е. покупатель зачастую не видит товаров, которые он приобретает, поэтому можно купить некачественные товары, или товары которые еще даже не произведены. На биржах часто вели торговлю контрактами па поставку товаров в будущем, когда самого товара нет в наличии. Причем оплата производилась не только «живыми» деньгами, но и расписками (вексель). Продавец: «Продаю партию перца, которая придет через полгода!» Покупатель: «Покупаю, но расплачусь векселем».