М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Сравните причины английских революций, революции в английских колониях в Америке и Великой французской революции. Выделите общие черты и различия.

👇
Ответ:
Zashas1
Zashas1
10.11.2020
Хтось сказав, що природа дає людині душу й тіло, а книга утверджує її розум . І з цим важко не погодитися. Адже погляди на життя,ставлення до людей,інтереси і смаки,запити і потреби дорослої людини залежать від якості тих книжок,які вона прочитала в роки дитинства і юності . Художні твори впливають на становлення характеру людини,на розумові,моральний і естетичний розвиток. Коли ми були маленькі і не вміли читати,нам читали батьки . Перші книги які нам,це були казки. Потім ми пішли до дитячого садочку, в якому наші вихователі читали багато творів про тварин,які безумовно впливали на наше ставлення до живих істот. Ці книжки, нас вчили, що неможна знущатися над тваринами, а навпаки їм треба допомагати. Коли ми пішли до школи ми читали вже самі. Це були вже-більш пізнавальні книжки, читаючи які, ми глибше пізнавали історію і звичаї свого народу, переживали за позитивних героїв. Вони вчили нас, як потрібно себе поводити в тому чи іншому випадку, як самовіддано любити Батьківщину,людей. Це говорить про те, що книга-джерело мудрості, із якого ми черпаємо знання все життя !
4,8(77 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
alisaali200425
alisaali200425
10.11.2020

ответ:

и культура

территория, на которой расположен санкт-петербург, в ix-x вв. принадлежала новгородцам; с xiii в. известна под названием ижорская земля. в начале xvii в. невские берега были захвачены (бассейн невы вошел в состав провинции ингерманландия).

в ходе северной войны со швецией (1700-21) шведы в августе 1702 г. потерпели поражение на р. ижора, в октябре 1702 г. войска взяли крепость нотебург (ныне – шлиссельбург), а 1 мая 1703 г. – крепость ниеншанц (в устье р. охта). в апреле 1703 г. петр i определил место для строительства крепости, названной санкт-питер-бурх (крепость св. петра), – заячий остров. план будущей крепости был начерчен петром i, работы по ее строительству под руководством а.д. меншикова начались 16(27) мая 1703. 29 июня 1703 г. в крепости был заложен деревянный храм петра и павла, позднее крепость стала называться петропавловской, а будущий город – санкт-питер-бурхом (в 1703 г. в документах встречаются также название питер-пол, петрополь). к осени 1703 г. строительство земляных укреплений крепости в основном было завершено. в ноябре 1703 г. в санкт-петербург прибыл первый торговый корабль из голландии. зимой 1703-04 в финском заливе близ острова котлин сооружен форт кроншлот. в 1704 г. на левом берегу невы заложено главное адмиралтейство с адмиралтейской верфью, в 1705 г. вокруг него сооружены укрепления адмиралтейской крепости. под защитой этих крепостей началось строительство города. работами руководили первый генерал-губернатор санкт-петербурга меншиков и первый архитектор города д. трезини. в 1706 г. учреждена «канцелярия городовых дел» ведавшая всеми строительными работами. первоначально городской центр формировался на правом берегу невы, на петербургском (первоначально березовом) острове. здесь, близ домика петра i, находились палаты меншикова, дома высших сановников, торговые заведения, мытный двор, деревянный собор св. троицы, здания сената, коллегий, типографии, гостиного двора и др. другой центр застройки возник на левом берегу невы, вокруг адмиралтейской крепости, и выше по реке. адмиралтейский остров и московская сторона оказались наиболее удобными территориями для развития города.

с 1708 г. санкт-петербург – центр ингерманландской, с 1710 г. – санкт-петербургской губернии. в 1712 г. в санкт-петербург была перенесена из москвы столица государства. здесь разместился царский двор, а позже сенат (с 1713), коллегии (с 1718) и другие правительственные учреждения, гвардейские полки. в 1710-е гг. издан ряд царских указов о постройке в городе каменных домов, переселении в санкт-петербург высших сановников, дворян, торговых и промышленных людей.

по указу 1704 г. ежегодно на 2-3-месячные работы в санкт-петербург присылалось по 24 тысячи «работных людей» из внутренних губерний россии, с 1709 г. – по 40 тысяч. указом от 30 апреля 1718 г. петр i отменил принудительные наборы «работных людей» заменив их денежными сборами с населения.

новый город рос как центр промышленности и торговли. в 1706 г. со стапелей адмиралтейской верфи были спущены на воду первый 18-пушечный корабль «прам» и яхта «надежда». в 1712 г. на адмиралтейском острове, близ устья мойки, основан галерный двор (с 1800 г. – новое адмиралтейство); в 1715-22 на левом берегу фонтанки, напротив летнего сада, построена партикулярная верфь; около 1721 г. на месте крепости ниеншанц основана охтинская верфь. в 1711 г. на московской стороне заложен литейный двор (с 1720-х гг. назывался арсеналом); в 1714 г. в излучине невы, на месте села спасское, возник смоляной (смольный) двор, на котором вырабатывался деготь и хранились запасы смолы; в 1720 г. основан канатный двор. с 1722 г. на базе ижорской лесопильни началось формирование якорного, медного, проволочного и других производств. в 1714-15 построены крестовский и охтинский пороховые заводы. появляются производства предметов роскоши: в 1716-17 в санкт-петербурге основана шпалерная (гобеленовая) мануфактура, в 1719 г. – мануфактуры по производству бархата, шелковой парчи, позументная. в 1718 г. основаны казенные водочные заводы, табачная мануфактура. в 1724 г. открыт монетный двор в петропавловской крепости.

первые постройки санкт-петербурга (жилые дома, административные здания, храмы и др.) были деревянными; примерно с 1711 г. многие из них перестраивались в камне и кирпиче, тогда же стало развиваться строительство мазанковых зданий. в 1714 г. указами петра i запрещалось возведение каменных зданий по всей россии, кроме санкт-петербурга, а все суда и подводы, входившие или въезжавшие в санкт-петербург, должны были ввозить строительный камень. в 1715 г. издан указ о замощении улиц города.

написала всё самое главное

ссори,но на фото не знаю как

объяснение:

4,7(84 оценок)
Ответ:
tsukikokawaii
tsukikokawaii
10.11.2020
Первісні збирачі та мисливці. Вчені вважають, що предками перших людей були мавпи, які під впливом зов­нішніх причин — клімату, боротьби за виживання, пра­ці — поступово набули людських рис.

Перші предки людини жили в теплих краях. Наприклад, у Східній Африці вони з'явилися більше 2 млн. років тому, їх називають ще первісними людьми.

Ці люди не вміли розмовляти і спілкувалися один з од­ним за до різноманітних звуків. Мозок у них був розвинутий краще, ніж у мавпи, але, звичайно, не так, як у сучасної людини.

Первісні люди не могли вижити поодинці, тому об'єд­нувалися у невеликі групи — первісні стада. Шукаючи їжу. вони збирали їстівні плоди, трави, корені, комах, тобто займалися збиральництвом. Люди не знали металів: необ­хідні їм ножі, сокири, рубила — примітивні знаряддя пра­ці — виготовляли з каменю або за до каменю, тому час, коли вони жили, називають кам'яним віком.

Уміння виготовляти знаряддя праці було головною ознакою, яка відрізняла людину вмілу від тварин.

Згодом людина навчилася користуватися вогнем. Це була справді велика подія. Люди почали готувати їжу на багатті, на вугіллі пекти м'ясо, яке було смачнішим і поживнішим від сирого. Вогонь зігрівав їх холодної ночі, розга­няв морок, відлякував диких звірів. За до вогню первісні люди зробили ще один важливий крок до виходу зі світу тварин.

Поступово люди освоїли холодні регіони Європи та Азії. У більш суворому північному кліматі їм знадобилися на­дійні житла-укриття на випадок негоди, для захисту від вітрів і морозів. Люди почали селитися в печерах або збу­дованих ними землянках і куренях. Стіни куренів вони вкривали шкірами великих тварин, як це роблять сьогодні деякі північні народи. Шкіри тварин стали також першим одягом людини.

У холодних краях первісні люди не могли прогодувати­ся лише збиральництвом. Найважливішим заняттям стало полювання. З його розвитком з'явилася і перша зброя — спис — довгий загострений дрючок із дерева. Пізніше до нього почали прив'язувати кам'яне вістря. Зі списами по­лювали на звірів, а для риболовлі застосовували кістяний гарпун — короткий спис із гострим кістяним наконечником.

Черговим винаходом людей були лук і стріли. Це умож­ливило впольовувати тварин і птахів з великої відстані, завдяки чому у людей з'явилося більше їжі.

Приблизно 40 тис. років тому людина стала схожою на сучасну. Вчені називають її «людиною розумною».

«Люди розумні» жили вже не первісними стадами, а родовими абщинами. Що це означає? В общині всі бли­зькі і далекі родичі вважалися однією великою сім'єю. Там діяв звичай: один за всіх, усі за одного. Спільними були житло, запаси дров і їжі, кістки і шкури тварин. На чолі родових общин стояли досвідчені люди — старійшини. Декілька родових общин складали плем'я, яке очолювала рада старійшин.

У цих колективах провідна роль належала жінкам. Вони готували їжу, зберігали вогонь, народжували дітей і цим забезпечували продовження роду. Форму родового об'­єднання, в якому жінці належить провідна роль, в науці називають матріархатом (з грец. «влада матері»). Суспільну організацію у вигляді родових об'єднань нази­вають родовим ладом. Цю стадію розвитку пройшли у своїй історії усі народи Землі.

Наших предків у житті підстерігало чимало небезпек, вони бачили навколо себе багато незрозумілого, загадко­вого. Чому блискає блискавка і гримить грім? Чому вліт­ку жарко, а взимку холодно? Чому сняться сни і вмира­ють люди?

Виникла віра, що в кожній людині, у будь-якому пред­меті чи явищі природи живуть надприродні істоти — душа і духи. Душа залишає тіло людини під час сну. Вона зустрі­чається з душами інших людей, а сплячому про це сняться сни. Первісні люди вірили, що душі предків продовжують жити в далекій «країні мертвих», що душа людини інколи може переселитися у тварину або якийсь предмет, а дух тварини або предмета — у людину. Людина в цьому випад­ку ставала «перевертнем».

Духи тварин, предметів і явищ могли бути добрими і злими. Наймогутніших духів, старших над іншими, люди називали богами. До них зверталися з молитвою — про­ханням про удачу в справах. А щоб боги не відмовляли, їм робили пожертви. Люди виготовляли з різних матеріалів зображення богів і духів, щоб молитися до них і приноси­ти жертви. Такі зображення називають ідолами.

Вірування первісних людей у чаклунство, перевертнів, у духів і богів, наявність у людини душі та її життя після смерті називаються релігійними.
4,6(9 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Другие предметы
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ