Обидва ще молоді і повні енергії. Від природи вони наділені гострим розумом. Інтелект героїв в основному набагато вище, ніж у людей їх оточення, тому вони відчувають себе самотніми.
Онєгіна навчав гувернер-іноземець, який намагався не перевантажувати вихованця наукою. Але Євген, все ж отримав непогану освіту завдяки своїй кмітливості та любові до читання. Печорін так само добре освічений.
Ставлення до любові теж зближує героїв. Вони рано навчилися «мистецтву» любові, вміли легко підкорювати жіночі серця. Однак самі навряд чи вміли по-справжньому любити, хоча і прагнули до ідеалу. Онєгіну набридли стосунки з дурними та брехливими столичними панянками, але любов чистої сільської дівчини він теж не прийняв.
Своїм суворою відмовою він поранив почуття щирої дівчини. Любовні перипетії Печоріна ще складніше. Найбільшим злочином була його пристрасть до юної Белли. Запалившись бажанням володіти дівчиною, він бере її в полон, закохує в себе, а потім, награвшись в почуття, забуває про неї. Обидва героя по-своєму відкидали суспільство, в якому жили.
Герої не вірять в справжню дружбу. Онєгін дружить з Ленським від нудьги. Печорін не підпускає до себе близько дружньо налаштованого до нього Максима Максимовича. При зустрічі зі старшим товаришем Печорін тримається демонстративно холодно. Хоча Максим Максимович все одно симпатизує герою, можливо відчуваючи його справжню душу.
Присутствовали более 200 делегатов, представители газет «Сарыарка», «Уран», «Бирлик туы» (بىرلىك تۋى, «Знамя единства»), «Тіршілік» и различные организаций. В президиум съезда были избраны Б. Кулманов (председатель), А. Бокейханов, Х. Досмухамедов, А. Кенесарин, Т. Карашев. На съезде были приняты важные решения: об образовании Алашской автономии, Народного Совета Алашорды, создании уездных советов. Рассматривались аграрный, продовольственные вопросы, задачи образования, культуры, религии. Ж. Акбаевым было выдвинуто предложение создать отряды народной милиции. Было решено провести съезд казахов Сырдариинской области (по вопросам о присоединении к Туркестанской автономии) и делегировать на него Б. Кулманова, Т. Кунанбаева, М. Дулатова. Главная политическая задача съезда было создание на территории Казахстана Алашскую автономию, национальные вооружённые формирования (26,5 тыс. чел.) для борьбы с большевиками и объединить их с антисоветскими политическими силами.
Среди казахов единственным политическим оппонентом Алаш орды была партия Уш Жуз, цели которой, как ни странно, мало чем отличались от целей партии Алаш, но Уш Жуз быстро вошла в число союзников большевиков, и выдвинула своих кандидатов в Учредительное Собрание в декабре 1917 года. Одним из этих кандидатов был Сакен Сейфуллин. Газета «Сары-Арка» опубликовала результаты этих выборов. В Петропавловском уезде за Алаш проголосовало 26 814 голосов, за Уш Жуз только 36. В Семипалатинском уезде Алаш получила 58 300, а Уш Жуз — только 1. В Омском уезде результаты были похожими — 16 200 за Алаш, и 300 — за Уш Жуз. После провала на выборах партия Уш Жуз провозгласила, что она принимает большевистскую программу. Она призвала казахов отвергнуть требование Алаш об автономии, не давать молодых людей в создаваемую Алаш милицию, не давать им ни копейки денег[1].
