Прийшла зима. Випав перший сніг, наступили морози і покрилися кригою ріки. В селі всі господарські роботи закінчено. Господарі ховають реманент, лагодять сани, їздять до млина та готуються до Різдвяних свят... Господині прядуть. Дівчата вишивають і щоранку вмиваються «першим снігом» та витираються червоною крайкою — «щоб були рожеві лиця». Парубки допомагають батькам, а у вільний час заважають дівчатам вишивати.
Наближається період угадування на майбутній рік, а разом із цим надходить і час старих традиційних розваг сільської молоді — розваг, що сповнені чаром первісної поезії нашого народу.
Староукраїнські звичаї, що колись були пов’язані з початком нового року наших далеких предків, пізніше перейшли до християнських свят. Одна частина з них перейшла до сучасного Нового Року, а друга — до свята введення в храм Пресвятої Богородиці (4-го грудня за новим стилем). Це свято в народній термінології звичайно називається Введення.
Объяснение:
Название племен
Весь, меря, мурома, мари (черемисы), мордва, чудь, пермь, ямь, корела, мещера
Места обитания
От Балтийского моря до Урала, Карелия, Верхнее Поволжье, бассейны рек Обь, Кама, Вятка
Занятия
Земледелие (в основном подсечное), скотоводство, рыболовство, охота, собира-тельство, ремесла
Жилища
От деревянных домов до землянок, развиты были городища и города (к примеру Муром)
Верования
Язычники (пантеон богов был очень схож со славянским с некоторыми разли-чиями в произношении, не Перун, а Перкунас, Перкунь)