Схарактеризувати образ Олівера Твіста з роману Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста» пропоную так: Олівер – маленький хлопчик-сирота, який втратив матір ще немовлям. Вона померла під час пологів. Через своє сирітство, хлопець зростає у дитячому будинку, фінансування якого дуже маленьке. Діти там дуже бідні. Жеребом вони визначають, хто проситиме добавки під час обіду. Ця доля випадає Оліверу, за норовистість якого над ним знущаються вищі владні сили будинку. Після того, як хлопець тікає до Лондона, він починає товаришувати зі злодіями та потрапляє у світ криміналу. Незважаючи ні на що, Олівер – позитивний герой. Він виявляє людські риси, які допомагають уникнути йому злодійського майбутнього. Хлопець дуже терплячий, хоробрий, сильний духом та благородний. Хлопець не хоче пов’язувати своє життя з криміналом: «Не примушуйте мене красти! Зглянтесь, зглянтесь на мене!». Небажання робити погані справи зумовили щасливий кінець: «Олівер вчився садівництва... і полюбив цю науку від щирого серця». Отже, Олівер – щирий та відкритий хлопчик, що протистоїть ворожому йому злодійському світу.
Госпожа Простакова слишком избаловала своего сына своей же дикой любовью к нему и не видела в нем абсолютно никаких недостатков, почему он и растёт глупым, ленивым, жадным и высокомерным. Простакова также считала, что быть образованным - это смешно и низко для таких, как она, а глупая женщина - ни в какие ворота. Никогда не заставлять своего сына действительно трудиться и работать, никогда не говорить ему, что есть хорошо, а что есть плохо, никогда не замечать, какой жирной свиньёй тот становится, не внушать ему, что родители - это святое, - вот, к чему всё это привело, и вот, почему Митрофанушка не уважал и не любил ни свою мать, ни своего отца.
