Каныш Сатпаев: биография ученого В Павлодарском уезде Семипалатинской области 12 апреля 1899 года родился мальчик. Через 100 лет его юбилей отметят на международном уровне. Так будут чествовать одного из выдающихся ученых Казахстана — Каныша Сатпаева. Он появился в семье уважаемого и образованного бия (главы аула) Имантая и его молодой жены Алимы. Назвали ребенка Габдул-Гани, мать ласково звала Ганыш, а в школе за ним навсегда закрепилось имя Каныш.
Начальные знания Сатпаев Каныш получил в школе родного аула, затем в павлодарском русско-казахском училище, которое с отличием окончил в 15 лет. Преодолев сопротивление отца, он учится дальше. Новая образовательная ступень Сатпаева — Семипалатинская учительская семинария. Юноша готовится поступать в вуз. Но начинаются проблемы со здоровьем: доктора обнаружили у молодого человека туберкулез. Этот недуг забрал жизнь матери Каныша, когда ему едва исполнилось два года. Пришлось отодвинуть планы и отправиться домой на лечение Сатпаеву народное средство — кумыс. Образованного 20-летнего юношу назначают председателем Казкультпросвета, избирают народным судьей Баянаульского района. Здесь в 1921 году произошло знакомство, которое дало иное направление всей жизни Каныша. На лечение кумысом в эти края приехал ученый Михаил Антонович Усов. Он увлек юношу рассказами о значении полезных ископаемых. Для продолжения образования Каныш Сатпаев выбирает технологический институт в Томске, где через 5 лет он получает диплом горного инженера
Тернопіль ― неймовірно красиве та затишне місто, побудоване на річці Серет. Його люблять за спокій вулиць та затишок кав’ярень, прекрасні пейзажі та легкий шум тополь, які похилилися над просторим озером. Величезна кількість зелені й квітів з весни і до пізньої осені тішать мешканців та завжди радо зустрічають туристів, пропонуючи прогулянки парком імені Тараса Шевченка, Національного відродження, гідропарком «Топільче» та Старим парком. Як і в кожному західноукраїнському місті, у Тернополі є свій замок, на пагорбі біля ставу височіє храм Воздвиження Чесного Хреста, Домініканський костел. Щодо пам’ятників, то їх у цьому місті більше двадцяти. Серед них пам’ятники Івану Франку, Тарасу Шевченку, князю Данилу Галицькому та багато інших. З Тернополем пов’язана плеяда політичних і громадських діячів, зокрема В’ячеслав Чорновіл, родина Барвінських, Роман Громяк та багато інших патріотів України. Драматичний та ляльковий театри, філармонія, низка арт-галерей завжди здивують яскравими і незабутніми виступами, адже Тернопіль є центром проведення різноманітних культурно-мистецьких фестивалів, музичних конкурсів та виставок художніх робіт різних стилів та жанрів. Місто зачаровує усіх, хто потрапляє сюди проїздом, змушуючи залишатися якнайдовше. Тернопіль завжди радує насиченим культурним життям мешканців. Тернополяни регулярно беруть участь у всеукраїнських та зарубіжних фестивалях. Якщо ж Ви потрапите в Тернопіль у листопаді, то матимете можливість відвідати «Тернопільські театральні вечори». Побачити творчість тернопільських, та не тільки, художників можна у картинній галереї обласної Спілки Художників. Регулярно змінюються експозиції та виставки майстрів у мистецькій галузі «БункерМуз». Фестивальне життя Тернополя теж не відстає від решти міст. Щороку тут проводиться дитячий фестиваль пісенного мистецтва «Кришталевий жайвір», всеукраїнський конкурс «Колір вишивки», перший в Україні фестиваль рок-музики «Нівроку», який проводиться в Тернополі ще з 1991 року та популярний фестиваль козацької пісні «Байда». Місто Тернопіль уславилося своїми культурно-мистецьким життям чим його жителі можуть пишатися.
Объяснение:
