Объяснение:
У християнстві
У християнстві поняття «святий» вживається щодо Бога як абсолютно благого і безгрішного і всього, що присвячено Йому, як предметів або дій, так і людей. Наприклад, святий Бог, свята земля, свята молитва, святий день, свята вода. Святі люди є особами, які присвятили себе поклонінню та служінню Богові, відкритому людям через Ісуса Христа. Оскільки святість передбачає звільнення від зла і нечистоти, «святий» є синонімом вищого морального стану людини. Іноді святими називаються всі християни (на противагу іновірцям)[6][8].
У вужчому розумінні (за винятком деяких протестантських конфесій) святий — це благочестива та доброчесна людина, прославлена церквою, що являла собою зразок чесноти і перебувала за вченням Церкви після її кончини на небесах та молиться перед Богом за всіх людей, що нині живуть на землі.
Перш за все святими у християнстві є Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий, а також ангели, що не згрішили. Істинний статус святого людям чи предметам, явищам, може призначити лише Бог, Який відділяє вибраний об'єкт для виконання певної місії у служінні Богові для виконання Його головної мети іння кожної живої душі. Святі люди не є буквальною протилежністю грішників у більшості конфесій: грішні всі люди без винятку, проте святі визнають це і просуваючись у боротьбі з гріхом, уподібнюються до Ісуса Христа[9]. Передбачається, що існують численні святі, що лишилися невідомими Церкві[10].
