„Лиш боротись — значить жить“ (Іван Франко)
Село Нагуєвичі Дрогобицького повіту у Східній Галичині (тепер Львівська область) купається у квітучих садах, липах, квітниках, а навколо його оточують споконвічні зелені діброви, лани. У цьому чарівному куточку України 27 серпня 1856 року в родині коваля народився Іван Якович Франко. Його рідна земля благотворно впливала на світосприймання майбутнього письменника, поетичний образ і свої дитячі враження від якої він згодом змалював в оповіданнях „Микитичів дуб“, „Малий Мирон“, „Під оборогом“.
Незабутнє враження на хлопця справила батьківська кузня, до якої приходили люди, оповідали про події і свої житейські історії, до яких дослухався малий Івась. Так, на основі цих розповідей постануть бориславські оповідання. В автобіографічній новелі „У кузні“ Іван Франко писав: „На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний огонь. У ньому пролизуються сині, червоні та золото-білі промені, жевріє і яриться в його глибині щось іще більше, промінясте... Се огонь у кузні мого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі“. Батько прищепив хлопцеві трудолюбство, наполегливість у досягненні мети, а мати — щедрість душі, доброту, любов до краси, народної пісні: „Пісні ті стали красою єдиною / бідного мого, тяжкого життя“
В самом начале истории нашей Вселенной не существовало никаких веществ и элементов. Вселенная была очень плотной и очень горячей.
Когда Вселенная стала расширяться, вместе с этим она начала остывать, и понижение температуры дало возможность образоваться сложным структурам элементов. Первым появился водород, потому что для него требуется всего один протон.
Нейтрон тяжелее протона, а значит, появился немного позже и в меньшем количестве. В первые минуты существования Вселенная расширилась настолько, что внутри нее стали проходить термоядерные реакции, и, момимо водорода, появились гелий и литий. Процесс появления первых химических элементов принято называть первичным нуклеосинтезом. В первые минуты после Большого взрыва Вселенная на три четверти состояла из водорода и на 1 четверть - из гелия. Лития выделилось настолько мало, что его объемы обычно не учитывают.
Спустя 550 млн лет от Большого взрыва начали появляться первые звезды. В звездах происходит очень важный процесс - ядерный синтез. Звезды превращают водород в гелий, поэтому водорода становится постепенно меньше, а гелия - больше. В некоторых звездах гелий превращается в более тяжелые элементы. Чем тяжелее звезда, тем больше плотность и температура у нее внутри, и тем более тяжелые элементы появляются внутри этой звезды.
Например, наше Солнце - не очень большая звезда. Внутри нее могут появляться химические элементы только до кислорода (по таблице Менделеева).
В конце существования многие звезды взрывается. Такие взорвавшиеся звезды называются белыми карликами. Они, кстати, тоже взрываются, а так как внутри таких звезд очень много железа, то при взрыве атомы железа разлетаются на большие расстояния в космосе. Кстати, все наше железо на Земле попало к нам именно от таких вот белых карликов, которые взорвались.
Объяснение: