Жили були два півника. Тук і Тік. Так вони дружили, що і сказати важко. Але одного дня, коли вони збирали урожай до них підійшла лиха чаклунка, яка була перевдягнена в купця. Вона не любила коли хтось дружить і вона хотіла їх посварити. Ось вона підійшла до них і попросила води. Коли Тік збігав за водою, Туку вона дала кукурудзу. Звичайну на на вигляд кукурудзу. Тук з'їв її і враз посварився з Тіком. А сам пішов до чаклунки, прислужувати їй. Тік довго думав як врятувати брата і пішов його шукати. По дорозі він зустрів Лося. Він спитав в нього чи не бачив він такого не великого на зріст з червоним чубчиком півника? Лось якраз бачив його і сказав куди він пішов. Потім Тік зустрів по дорозі Голубку. Розпитав у неї про Тука і вона відповіла що його бачила. Далі він прийшов до хати лихой чаклунки, коли Тука вона послала працювати на город. Він благав її, щоб вона повернула йому друга. Чаклунка сказала йому:
- Гаразд. Я зніму чари з нього якщо ти принесеш мені 150 лір*.
- Та де ж я візьму стільки грошей?
- Незнаю, але ти повинен принести їх до півночі. Якщо ти не принесеш їх до півночі мої чари посиляться і твій друг назавжди буде служити мені.
І він пішов шукати 150 лір. До піночі він їх знайшов. Точніше йому дала їх королева. Вона до йому. Опівночі він приніс злій чаклунці гроші і вона розчарувала його брата.! Кінець.
Устройство Персидской державы.
Во главе Персидской державы стоял «царь царей». Вся территория Персидской империи была разделена на сатрапии во главе с наместниками – сатрапами («хранителями царства»). Управлять сатрапу помогали чиновники: казначеи, счетоводы, следователи, глашатаи, писцы. Кроме персов, на эти хорошо оплачиваемые должности принимали и вавилонян, финикийцев, египтян и др. На собранные налоги цари строили не только дворцы, но и мощёные «царские дороги», каналы, соединившие многие города. На городских рынках расплачивались теперь единой монетой с изображением царя.
Столицей державы стал город Сузы. Там чиновники разбирали глиняные таблички с древними местными законами и на их основе создавали единые царские указы. По всей Персидской державе действовала тайная полиция («уши и очи царя»), которая не позволяла чиновникам самовольно увеличивать размер податей, утаивать подарки, предназначенные царю. Войско стали набирать из представителей разных народов, размещать в неродных для воинов областях, и только гвардия царя – 10 тысяч «бессмертных» – состояла из персов.
Причины победы греков над персами:
- талант греческих полководцев;
- построение в виде фаланги;
- быстроходные боевые корабли (триеры);
- объединение греческих полисов перед лицом новой опасности;
- восстания в персидских сатрапиях;
- персов на бой с противником свои войска из-под палки гнал деспот, а греки сражались самоотверженно и добровольно
Причины победы македонцев над греками.
- ослабление греческих полисов из-за постоянных войн между собой и внутри;
- объединение македонских племен и использование улучшенной организации войска – македонская фаланга;
- принятие македонскими племенами греческой культуры и языка.
- мудрые действия царя Филиппа, который забрал часть свободы у греков, но дал им порядок и мир.
Покоренные персами страны потеряли свою независимость и вошли в состав персидской державы. Дарий 1 поделил страну на 20 сатрапий (областей), во главе каждой сатрапии был наместник – сатрап. На территории каждой сатрапии находились войска, которые подчинялись только Дарию 1, и которые он формировал сам, это необходимо было на случай восстаний и попыток свержения власти Дария 1. Также были люди, которые занимались слежкой и доносами. Так Дарий1 знал о том, что происходит в стране и своевременно реагировал на неповиновение. Была создана Царская дорога, широкая и мощеная камнем. На ней были установлены всадники на расстоянии друг от друга, и они по цепочке передавали царские послания, это прообраз современной почты. Также, каждая сатрапия обязана была платить установленные подати, как деньгами, так и предметами роскоши, продуктами и товарами, скотом.
Жили були два півника. Тук і Тік. Так вони дружили, що і сказати важко. Але одного дня, коли вони збирали урожай до них підійшла лиха чаклунка, яка була перевдягнена в купця. Вона не любила коли хтось дружить і вона хотіла їх посварити. Ось вона підійшла до них і попросила води. Коли Тік збігав за водою, Туку вона дала кукурудзу. Звичайну на на вигляд кукурудзу. Тук з'їв її і враз посварився з Тіком. А сам пішов до чаклунки, прислужувати їй. Тік довго думав як врятувати брата і пішов його шукати. По дорозі він зустрів Лося. Він спитав в нього чи не бачив він такого не великого на зріст з червоним чубчиком півника? Лось якраз бачив його і сказав куди він пішов. Потім Тік зустрів по дорозі Голубку. Розпитав у неї про Тука і вона відповіла що його бачила. Далі він прийшов до хати лихой чаклунки, коли Тука вона послала працювати на город. Він благав її, щоб вона повернула йому друга. Чаклунка сказала йому:
- Гаразд. Я зніму чари з нього якщо ти принесеш мені 150 лір*.
- Та де ж я візьму стільки грошей?
- Незнаю, але ти повинен принести їх до півночі. Якщо ти не принесеш їх до півночі мої чари посиляться і твій друг назавжди буде служити мені.
І він пішов шукати 150 лір. До піночі він їх знайшов. Точніше йому дала їх королева. Вона до йому. Опівночі він приніс злій чаклунці гроші і вона розчарувала його брата.! Кінець.