Моей малой Родиной является город Томск. Этот город удивителен и уникален. Несмотря на то, что он невелик по площади, я ощущаю себя в нём как в огромной целом мире. Томск спокоен и уютен. В нём всё для меня родное, знакомое с детства. Наверное, моя малая Родина заменит все уголки земли, куда бы я ни отправилась. Этот город меня всегда примет и приютит. Возвращаясь в родные пенаты, здорово знать о том, что тебя здесь ждут. Это не только люди. Это то окружение, несущее в себе воспоминания о том, что уже чего уже никогда не вернёшь.
Люди, насправді, дуже часто сміються. Причина сміху буває різна: чи твій друг розповів щось смішне, чи ти сам побачив чи почув, чи згадав. Звісно, сміятися можна й без причини, але якщо ти у колі друзів, то вони завжди тебе підтримають. I вже давно відомий факт, що сміx продовжує людське життя. Головне, щоб він був шщирий, від серця. Хоча є й "поганий" сміх- над іншими людьми, над чиімись проблемами. Може й існує якесь задоволення від подібного, але коли ти стаєш жертвою глузувань, це все ж неприємно, правда? Мені подобається, коли люди щиро й з добротою посміхаються - тоді вони на очах стають гарнішими. Дуже добре вміти посміхнутися й з своіх помилок, адже оптимістам завжди легше переживати негоду.
