ответ:
предгорная полоса южной части краснодарского края тянется от пос. верхнебаканского (в районе города новоросийск) до реки уруп (в отрадненском районе). это северная окраина кавказских гор занимает территорию приблизительно в 30 тысяч кв.км. вся территория ресчленена и долинами; склоны горных хребтов здесь сильно сглажены. на севере и западе высоты до 500 метров; на юге и юго-востоке - до 800 метров от уровня моря. почти всю территорию южной части краснодарского края занимает горная часть, которая тянется в юго-восточном направлении на 340 км (в пределах региона). в районе новороссийска кавказский хребет поднят до 350 - 600 метров от уровня моря, у туапсе - 1000 - 1500 метров, за сочи -выше 3000 метров. северные склоны кавказского хребта более пологие по сравнению с южными, крутыми склонами. многочисленные отроги, отходящие от главного хребта кавказских гор. имеют преимущественно эрозионное происхождение: они образованы поперечным расчленением северного склона долинами рек кубанского бассейна. южная часть края - предгорная и горная - находятся в западной высокогорной части большого кавказа. на территории мостовского района расположена восточная часть кавказского государственного природного биосферного заповедника. здесь же находится самая высокая точка краснодарского края - гора цахвоа (3345,9 м). на склонах фишта и на плато лагонаки развиты карстовые формы рельефа (ворнки, пещеры, карры), в южной части региона находится черноморское побережье, растянувшееся узкой полосой длиной 400 км между кавказскими горами и черным морем. прибрежная полоса пересекается обрывающимися крутыми отрогами, узкими ущельями долинами горных рек, стремительно стекающими в черное море. есть здесь и уютные морские бухты, самые большие из которых новороссийская и геленджикская.
Друга половина ХХ століття стала новим історичним періодом, у якому відобразилися наслідки катастроф двох світових воєн та інших трагедій і сформувалися нові світоглядні та мистецькі концепції. Доволі відчутним результатом Другої світової війни стала політизація літератури, автори антивоєнних і антиутопічних творів розмірковують над причинами катастроф, проблемами відповідальності як урядів, так і пересічних людей за скоєне зло і перед собою, і перед людством.
У другій половині ХХ століття продовжував існувати реалізм, проте в межах цього напряму в ХХ столітті виникли дві концепції. Перша (консервативна, або закрита) концепція реалізму доволі жорстко відгороджувалася від нереалістичних тенденцій у мистецтві, орієнтуючись на широку описовість дійсності. Проте такого роду література поступово вичерпала себе і перетворилась або на комерційно-розважальну, обслуговуючи смаки масової культури, або ж у країнах із тоталітарним режимом почала виконувати пропагандистську функцію, підпорядковуючись панівній ідеології.
У 1950—1960-х роках небувалої популярності набула латиноамериканська проза, представлена у творчості Хорхе Луїса Борхеса, Хуліо Кортасара, Ґабріеля Ґарсіа Маркеса та інших. Автори «нової літератури» поєднали риси інтелектуальної літератури з побутово-етнографічними реаліями, міфологією, створивши самобутнє мистецьке полотно. З Латинською Америкою пов'язують розквіт магічного реалізму, риси якого були ще у творчості Франца Кафки.
