Відповідь:Ангіна – одне з найпоширеніших простудних захворювань
Це заразна хвороба, яку можна отримати після контакту з хворою людиною. Переохолодження та знижений імунітет теж відіграють свою роль, оскільки сприяють активізації хвороботворних мікроорганізмів. Підвищений ризик захворіти на ангіну також є у тих, хто страждає на захворювання носоглотки (аденоїди, синусит, гайморит). Провокувати хворобу може і поганий стан ротової порожнини (карієс, запалення пародонту).
Ангіну легко впізнати, широко розкривши рот. Червоні запалені мигдалини, нерідко з гнійним білим нальотом, або з гнійними включеннями в поглибленнях мигдалин – таке запалення називається тонзиліт. Крім запалених мигдаликів, захворювання проявляється й іншими симптомами: слабкість, висока температура, втомлюваність, озноб, болі в суглобах, при ковтанні, збільшення лімфатичних вузлів під вухами і під нижньою щелепою.
Розрізняють кілька типів ангіни, які відрізняються одна від одної симптоматикою, ступенем важкості та тривалістю. Тому при нездужанні треба негайно відвідати сімейного лікаря, а не займатися самолікуванням. Самостійний прийом різноманітних препаратів може негативно позначитись на результаті лікування. Це та хвороба, якою в жодному разі не можна нехтувати і пускати на самоплив! Вона може перейти в більш важку форму або стати причиною хронічного тонзиліту, після чого лікувати ангіну доведеться мінімум раз на рік. Також ангіна здатна призвести до незворотних наслідків у всьому організмі, стати причиною таких хронічних хвороб, як ревматизм (захворювання суглобів), серцева та ниркова недостатність.
Пояснення:
Село Бородулиха было образовано во второй половине XIX века. По административному делению Бородулиха относилась к Змеиногорскому уезду Томской губернии и была волостным центром. Однако экономически село больше тяготело к Семипалатинску, а не к Змеиногорску[4].
В 1944 году был организован Бородулихинский район с центром в селе Бородулиха.Расположено на южном берегу озера Большое[3]. Райцентр удалён от областного центра (Усть-Каменогорска) на 200 км, расстояние до ближайшей железной дороги — 25 км.В 1999 году население села составляло 6122 человека (2991 мужчина и 3131 женщина)[5]. По данным переписи 2009 года, в селе проживало 5226 человек (2465 мужчин и 2761 женщина)[5].
По данным на 1 января 2016 года население села составляло 4515 человек (2132 мужчины и 2383 женщины)[1].
