При внутривидовой гибридизации скрещивающиеся особи принадлежат к одному виду, поэтому получившиеся гибриды будут плодовитыми и с разнообразных генетически.
Главным занятием населения Казанского ханства было земледелие, в степных районах сохранялось полукочевое скотоводство. Большую роль в жизни государства играла транзитная торговля. Казанские купцы торговали с Русью, другими странами Европы, а также с государствами Ближнего и Среднего Востока. Значительное развитие получило ремесло: кожевенное, ювелирное, кузнечное, гончарное. Но городская жизнь по сравнению с булгарским временем развивалась слабо. В Казанском ханстве было всего два города — Казань и Арск, а также несколько крепостей.
Большую роль в жизни ханства играло мусульманское духовенство, владевшее обширными землями. Казань была самым значительным центром ислама в Поволжье.
В Казанском ханстве существовало рабство. А так как ислам запрещал делать рабами мусульман, то в рабов обращали русских пленников, захваченных в результате набегов. Рабов поставляли на невольничьи рынки многих стран Азии.
Основным занятием населения Астраханского ханства было кочевое скотоводство. Его жители занимались также ремеслом и торговлей. Владея территорией у дельты Волги, Астраханское ханство контролировало торговлю Руси, Казанского ханства с государствами Средней Азии, Закавказья, Ираном и др. Как и в других государствах, появившихся в результате распада Золотой Орды, здесь существовали рабство и работорговля.
Сибирские татары занимались скотоводством, земледелием, гончарным и скорняжным ремеслом (выделыванием меха), прядением, ткачеством, плавкой и обработкой металлов. В северной части Сибирского ханства большую роль в жизни населения играли охота, рыболовство, а также оленеводство. Ханство имело торговые связи со Средней Азией, Русью, Ногайской Ордой, Казанским ханством, Монголией, Западным Китаем. Из Сибирского ханства вывозились меха, кожи, рыба, бивни мамонта, шерсть и другие товары. Государственные устои в Сибирском ханстве переплетались с пережитками родовых отношений. Во главе государства стоял хан, избиравшийся татарской знатью. Государственное устройство носило полувоенный характер, ханство делилось на «сотни» — волости во главе с князьками — мурзами. Опорными пунктами ханской власти являлись укреплённые городки. Официальной религией государства был ислам.
Мольєр чудово зумів описати стан людства і його мету на сьогоднішній день. Яскравим прикладомявляється твір “Міщанин-шляхтич”, в якому розпоідається про чоловіка по імені Журден, який ладен на все аби здобуути собі титул. Подекуди виникають багато смішних ситуацій за участі Журдена. Інколи хочеться іти його, оскільки він прагне чогось нового, прагне навчитися усього того, що недано йому із народження. Серед нас є багато таких людей, але вони рано чи пізно здаються, усвідомивши, що вони недосягнуть своєї мети. Але це не про Журдена. Цей чоловік йде до кінця і таким чином страждає, бо його обманюють на кожному кроці, хоча він цього незамічає, оскільки прагнення титулу закрило йому очі. Яким б смішним нам здавався Журден, у нього було серце, що недано сьогодні таким людям. Він любив свою дочку і жінку і саме через них хотів добитися право на дворянство. Він був розумнішим від своєї жінки, оскільки вона заперечує освіту і вважає її непотрібною. Саме це відрізняло його від неї і від усіх інших. Про те, які они сучасні Журдени? Є багато людей які хчуть довсти усьому світу про їх корість, я вважаю вони перш за все хочуть довесте це собі, оскільки нерозуміють самих себе і через це страждають усе життя. Мольєр хотів показати нам, що непотрібно добиватися вищих посад, оскільки не місце красить людину, а людина місце. І саме по такому принципі нам потрібно житти
