Справжня людина – це, мабуть, чуйна і обачна людина, яка вміє бачити прекрасне і робити добро. Вона не прагне виділятися, хоча в душі знає, що чимось не така, як всі звичайні люди. Ця людина вміє творити. Не важливо, що. Але те, що вона робить, завжди естетично виразне. Вона цінує друзів, поважає старших і вірить у щастя. Не знаю навіть, чому, але у цієї людини повинна бути приваблива зовнішність. Бо гіpко, на мій погляд, людина буває ідеальна всередині, а потворна – ззовні. Її зовнішність повинна вабити, притягати, а не відштовхувати. Часто ми говоримо: «ти справжній друг», «ти справжній герой». А чи задумувалися над тим, яка це людина – справжня і як нею стати? Для мене це Людина з великої букви, яка робить користь і собі, і ближнім. Вона повинна творити добро. І не тільки в умовах лихоліття. Хіба мало випробувань випадає у повсякденному житті? Щоб бути справжньою людиною, потрібно, перш за все, бути людяним. Мабуть, кожен із нас бачив, як якийсь лобуряка мучить кошеня чи іншу беззахисну тваринку? Та чи кожен може зупинити його? Справжня людина стає до боротьби за чуже щастя, адже ще Платон стверджував: Здобуваючи щастя для інших, ми знаходимо його для себе:. Справжня людина завжди виручить і до Чи то старій бабусі принесе хліба, чи малому сусіду з домашнім завданням. Головне – до Справжня людина цінує життя. Вона живе одним днем. Але за свій день встигає корисно попрацювати. Зараз, так вважаю, дуже важко стати справжньою людиною. Бо таких залишилося не багато. Зокрема це ті, що відчули на собі горе, страждання. Тож к сучасному житті нам, молоді, немає з кого брати приклад. Бо здобуваючи щось, ми йдемо «по головах» інших людей. Заради грошей і статку, через ревнощі, заздрість, ми вбиваємо, нищимо, крадемо. Візьмімо й такий приклад. Хворих у світі багато. А чому наше медичне обслуговування таке дороге? Чому лікарі говорять: «немає грошей – ідіть додому, за «так» нічого не зробимо». Невже їм не хочеться до врятувати? А головне – чи можна таких людей назвати справжніми? Бути Людиною – значить жити високодуховним, цілеспрямованим життям, мати свою незламну життєву позицію. Але ще більшої поваги заслуговує така Людина, якщо вона не зреклася людяності після всіх життєвих іспитів.
Не Ганс, а ХансАндерсен родился в 1805 году в начале ХIХ века. Жил 70 лет. Его сказки знают почти все на земном шаре В столице Дании Копенгаген установлен памятник в честь Ханса Кристиана Андерсена У него есть исторические сказки, основанные на народных приданиях В 11 лет работал на фабрике(так он маме потому, что папа умер) Был писателем путешественником. Объездил все страны Европы(его сказки путешествуют по всему миру) Андерсен написал очень много сказок, их знают все дети мира: «Огниво», «Принцесса на горошине», «Свинопас», «Дикие лебеди», «Снежная королева», «Новое платье короля», «Соловей», «Гадкий утёнок», «Стойкий оловянный солдатик», «Девочка со спичками», «Дюймовочка», «Русалочка», «Тень», «Волшебный холм», «Оле-Лукойе. Я читала сказки Андерсена когда была ещё совсем маленькой(но иногда не читала, а слушала). Эти сказки очень увлекательные и захватывающие. Их можно читать без конца. Истории все очень интересные. Больше всего мне нравятся сказки: «Новое платье короля», «Соловей», «Свинопас», «Стойкий оловянный солдатик», «Гадкий утёнок», «Девочка со спичками». Особенно печальна история «Девочка со спичками». последний абзац "мои чувства", можешь изменить на свои.
2)405/50=8,1% (столько осталось %)
3)100%-8,1%=91,9% (снизилось всего)
4) 91,9%/2=45,95% (На сколько % снижалась цена на товар)