Волейбол Содержание и правила игры В волейбол играют на площадке размером 9х18 метров. Вся площадка разделена на две равные половины средней линией, над которой подвешивается сетка. Высота сетки зависит от возраста и пола играющих. В игре участвуют 12 игроков (по 6 игроков с каждой стороны), и ведётся она мячом весом 250грамм и окружностью 65-68 сантиметров. Смысл игры в том, чтобы не дать мячу упасть на своей площадке, прилагая усилия для падения его на стороне противоположной команды. Действия играющих, ограниченные правилами, выполняются игровыми приёмами: подачей, передачей, нападающих ударом и блокированием. Исходными положениями для игровых приёмов будут стойки (при действиях на месте) и перемещения (при действиях в движении). Игра состоит из трёх или пяти партий, в каждой счёт ведётся до 15 очков. Побеждает та команда, которая выиграет две партии из трёх или три из пяти. Если первую партию выигрывает одна команда, а вторую другая, то проводится третья, решающая. Аналогичные условия и при игре из пяти партий. После каждой партии команды меняются площадками. Расположение игроков на площадке следующее. Три игрока занимают место на передней линии у сетку, остальные - на задней линии, но так, чтобы можно было контролировать всю площадку. Волейболисты, находящиеся на передней линии, участвуют в приеме и передачах мяча, нападают, блокируют, подстраховывают друг друга. Игроки задней линии подают подачу, принимают и передают мяч, подстраховывают, но не имеют права выходить на переднюю линию для атаки и блокирования. Игра начинается с подачи мяча одной из команд. Право на первую подачу определяется жеребьевкой, которую проводит судья с капитанами команд. Причем капитан команды, выигравший жребий, получает право на выбор площадки или на первую подачу.
Як самостійна течія християнство відмежувалося від інших культів і набуло власної організаційної форми насамперед у містах східної частини Імперії - в Малій Азії, Сирії, Єгипті, а звідти - поширилося на Захід. Автор "Апокаліпсиса" згадує християнські церкви, але вони ще не відокремлені від іудейських общин. Образ Христа у творі містичний, позбавлений людських рис. Основний зміст книги – кінець світу, останній час, який здається автору дуже близьким. Ісусу передує поява антихриста в образі звіра і випробування людей. Хоча Рим і римські імператори жодного разу не названі в цьому творі, він носить явно антиримський характер. Рим фігурує під алегоричною назвою вавилонської блудниці, яку очікує суворе покарання. За покаранням прийде порятунок праведників і наступить тисячолітнє царство, після цього будуть створені нове небо і нова земля. "Апокаліпсис" написаний грецькою мовою, але символіка і вислови його близькі до образів іудейської релігійної літератури. Найдавніша пам'ятка християнської літератури - "Апокаліпсис"
Іоапа (адресований семи малоазійським християнським общинам). Нова релігія вперше почала оформлятися через єврейські общини великих міст Сходу.
Початкова історія християнства покрита туманом невідомості. За церковними переказами, засновником християнства був Ісус Христос із м. Назарета в Галілеї, син тесляра.
За свої проповіді, які закликали до покаяння перед наближенням кінця світу, і різкий осуд саддукеїв та фарисеїв за творене ними зло щодо "дітей землі" його віддали під суд, судили синедріоном за присвоєння собі царського
