Объяснение:
В декабре 2017-го исполнилось 100 лет со дня основания автономии Алаш и её правительства – Алаш-Орды. В честь такого юбилея мы решили напомнить вам историю первой казахской республики – от основания партии "Алаш" до образования КазАССР. Informburo.kz решило разобраться в истории Алашской автономии – от образования национального движения до ликвидации республики нам в этом известный казахстанский историк Радик Темиргалиев. Он провёл экспертизу материала и дал к нему свои комментарии.
Это очень большой материал, и поэтому мы сделали для вас содержание. Выберите интересующий вас вопрос:
Что такое "Алаш" и Алаш-Орда?
Как появилась партия "Алаш"?
Какие были политические партии, кроме "Алаш"? Кто победил на выборах в Учредительное собрание в Казахстане?
Была ли у "Алаш" программа?
Как появилась Алашская автономия?
Какие были автономии, кроме Алаш?
Алаш-Орда пыталась договориться с советской властью?
Какую территорию занимала автономия Алаш? Где была ее столица и как осуществлялось управление?
Как складывались отношения Алаш-Орды с белыми?
Были ли у Алаш-Орды вооружённые силы? Участвовали ли они в Гражданской войне?
Как была ликвидирована Алаш-Орда?
Какое значение имела автономия Алаш?
Что такое "Алаш" и Алаш-Орда?
Алаш – имя мифического предка казахов, взятое для обозначения общественно-политического движения, позже оформившегося в партию. В своих статьях один из лидеров партии и будущей автономии – Алихан Букейханов писал, что слово "Алаш" на протяжении веков было боевым кличем казахов. Алаш-Орда – название правительства (Народного совета) национально-территориальной автономии, образовавшейся в декабре 1917 года на территории современного Казахстана.
Комментарий историка
Первым казахским правителем, по народным преданиям, являлся Алаша-хан. Объединённый им народ получил имя Алаш. Один из традиционных народных зачинов, предварявших сказания, гласит: "Алаш Алаш болғанда, Алаша хан болғанда" (Когда Алаш стал Алашем, когда Алаша стал ханом). Можно сказать, что "Алаш" – это эндоэтноним (самоназвание), в то время как слово "казах" – это экзоэтноним (название, данное соседними народами). Как это часто бывает в истории, экзоэтноним со временем взял верх и утвердился в качестве самоназвания. Но название "Алаш" также сохранялось как торжественное, возвышенное имя народа, и использовалось в каких-то особых случаях, обычно в публичных выступлениях, литературных произведениях и т.д.
Поэтому бренд (да простят меня традиционалисты) был подобран очень удачный. Необходимо, кстати, отметить, что ещё до образования партии с таким именем название "Алаш" носила издававшаяся в Ташкенте газета небезызвестного Кольбая Тогусова – ставшего впоследствии одним из принципиальных противников алашевцев
Римська імперія відіграла важливу роль у розвитку людства. З точки зору Римської імперії історію людства останніх трьох тисячоліть (від IX століття до н. е. до XX століття) можна розглядати наступним чином:
місто-держава Рим (Королівська доба, 753 рік до н. е. — 510 рік до н. е.).
Легендарне заснування Риму втікачами з іншого стародавнього міста-держави — Трої. Див. Стародавній Рим.
Римська республіка. (509 рік до н. е. — 133 рік до н. е.)
Поширення впливу Риму на інші міста-держави Середземного, а потім і Чорного морів. Цікаво, що в грецьких джерелах цей період називається Ρωμαϊκή Δημοκρατία (Римська демократія). Цей період закінчується періодом громадянських війн (133 рік до н. е. — 28 рік до н. е.).
Старожитня (антична) Римська імперія.
Зростання впливу військових на життя і владу Римської республіки. Зміна форми управління і перетворення її на імперію, грецькою — Ρωμαϊκή Αυτοκρατορία (Римська автократія, Римське самодержавство). Завоювання і поширення впливу Римської імперії на землі, які розташовані поблизу від Середземного і Чорного морів, вихід до Атлантичного океану і досягнення Британії.
Стародавній Рим характеризується автократичною формою державного правління. В цей час цивілізація Стародавнього Риму досягла свого найбільшого розквіту та домінувала на заході Євразії. Приблизно у цей же час найбільшого розквіту досягає і Китайська імперія (династія Хань).
Ще у часи республіки, задовго до проголошення першого імператора, Рим поширював свої володіння за рахунок завоювань. Проте Римська імперія зуміла об'єднати значну територію з багатьма народами, мовами та релігіями не тільки як держава, але й як форма суспільства та світова ідея (лат. imperium sine fine — безмежна імперія). Під час правління імператора Траяна внаслідок завоювання Дакії у 116 році н. е. під владою Риму знаходилась держава з територією 5 900 000 км².
Влада імператора змінила 500-літню владу Римської республіки (509 рік до н. е. — 133 рік до н. е.). Це стало можливим завдяки ослабленню держави внаслідок громадянських війн (133 рік до н. е. — 28 рік до н. е.). Існує декілька пропозицій щодо початку часового відліку імперської доби, серед них:
44 рік до н. е. — призначення Юлія Цезара довічним диктатором
2 вересня 31 року до н. е.— перемога Октавіана у битві при Акції та кінець громадянських воєн
16 січня 27 року до н. е.— присвоєння Октавіану титулу Авґуст (лат. Augustus) Римським сенатом і, таким чином, становлення першого Римського імператора
Кінцем імперської доби стародавнього Риму прийнято вважати 4 вересня 476 року, коли Західну Римську імперію завойовують германці. Також розрізняють два періоди імперської доби: принципат та домінат.
Принципат (27 рік до н. е. — 283 рік н. е.). Період, коли імператор був першим — принцепсом, принцом, серед рівних йому римських старшин - сенаторів.
Домінат. (284 рік н. е. — 394 рік н. е.). Період, коли імператор був господарем і богом у Римі, — dominus et deus (господь і бог). Цей період почався правлінням імператора Діоклетіана
Перенесення столиці імперії до нового Риму — Константинополя, і розпад її на дві частини — західну і східну.
Костянтин Великий переносить столицю до Константинополя (Царгорода), запроваджує на державному рівні нове віровчення — християнство.
Онуки Костянтина Великого ділять імперію на три частини, з яких дві потім об'єднуються в одну.
Падіння західної частини імперії і піднесення східної частини імперії (Візантії) — див. Візантійська імперія.
Падіння східної частини Римської імперії у 1453 році і утворення на її основі Османської імперії (один з титулів османських султанів — імператор римський).
До нині відчувається вплив того часу в культурі, правознавстві, технології, мистецтві, мові, релігії, державному устрої, військовій справі та архітектурі західних цивілізацій.
