В український літературі реалізм почався з другої половини 19 ст., прийшовши на зміну романтизму, від якого він перебрав захоплення етнографізмом та героїзацію історичних постатей. «Народні оповідання» Марка Вовчка (1857) при всій реалістичній актуальності тим ще забарвлені романтичним фольклором. Далі реалізм використано з позицій народницьких тянських (Степан Руданський, Анатолій Свидницький) та громадсько-програмових (особливо Олександр Кониський). Подальшим етапом школи реалістів була «об'єктивна проза» 80—90-х років: І. Нечуя-Левицького, П. Мирного, Б. Грінченка й І. Франка. Посилення реалістичного напряму в українській літературі також пов'язане з творчістю Івана Карпенка-Карого, М. Кропивницького, Ганни Барвінок. Першим українським живописцем-реалістом називають Тараса Шевченка, з його гаслом «ні однієї риски без натури», стояв на межі академізму й тієї класицистичної традиції, яку в Петербурзі залишили його попередники: Д. Левицький і В. Боровиковський. Ці елементи, разом з відкриттям українського сюжету (природи, людини, історії) зробили з Шевченка ту ланку, яка поєднала давнє українське мистецтво з новим. Фактично добою реалізму в українському мистецтві стала доба передвижників, у лавах яких було чимало українців.
Частина митців культивувала так званий «ідейний реалізм», як М. Ге, М. Ярошенко, М. Пимоненко; інші, як К. Трутовський, О. Сластьон, П. Мартинович,
Объяснение:
ответ:Тема: Вражаючі пригоди дівчинки; дивовижні відкриття у чарівному світі. Пошук шляху до повернення власного «я», боротьба зі злом на цьому шляху. Ідея: Попри усі складнощі життя кохання усе одно переможе; Віддавайте усе тепло та турботу навколишньому світу. Віра людини в свої сили, впевненість у правильності дій, підтримка оточуючих дозволяють здійснити неможливе.
Експозиція – розповідь про сім’ю Хаттер; зав’язка – перетворення Софі на стару бабцю, її рішення залишити крамничку; розвиток дії – перебування Софі у Мандрівному замку, пошуки Хаулом принца, боротьба з Відьмою Пустирищ, намагання розірвати зв’язок Хаула і Кальцифера тощо; кульмінація – битва Хаула з Відьмою Пустирищ; розв’язка – зняття закляття з Софи
Объяснение:Роман має щасливий фінал. Справжня любов долає чаклунство, добро перемагає зло, сімейна й дружня підтримка надає впевненості, герої винагороджуються за свої чесноти й досягають щастя.
Перикл происходил из аристократического рода, давшего Афинам нескольких выдающихся деятелей. Он был блестяще образован, прославился как выдающийся оратор. Ораторское искусство особенно ценилось в Древней Греции. Своими речами он не раз убеждал народное собрание принять правильное решение. Перикл был талантливым военачальником. Особенно он заботился об укреплении афинского флота. Перикл ввёл оплату гребцам, которые раньше были беднейшими из граждан. К голосу гребцов стали прислушиваться в народном собрании. Афинский флот разгромил пиратов, постоянно угрожавших морской торговле. Афинский порт Пирей стал крупнейшим центром торговли в Средиземноморье. При Перикле были построены защитные стены от Афин до гавани Пирея. В Пирее иногда собирались более четырёх сотен торговых кораблей. Торговля приносила Афинам большие богатства.
Сограждане уважали Перикла за его безупречную честность и бескорыстие. Будучи много лет правителем Афин, он не увеличил своё состояние ни на одну драхму (так называлась афинская монета).
Перикл мудро управлял афинским полисом. Он продолжил демократическое реформирование полиса, начатое Солоном, и хотел добиться подлинного равенства всех граждан. Афинская демократия стала образцом для многих греческих полисов.