Відповідь:Помешкання мумі-тролів[ред. | ред. код]
Рідна домівка мумі-тролів — гостинний блакитний будиночок, який розташований у чарівній Долині Мумі. Це той жаданий і гостинний причал, де завжди радо зустрінуть мандрівника, ким би він не був, де обігріють, нагодують, зрозуміють і втішать, бо там більше за скарби цінують дружбу і любов.
У Мумі-будинку найбільше поважають індивідуальність і намагаються її побачити у кожному. Тут розуміють: будь-який троль повинен мати можливість взяти, проживаючи в Мумі-будинку, те, що найбільше відповідає його унікальним здібностям.
Мешканці мумі-будинку[ред. | ред. код]
У мумі-будинку мешкають
Мумі-троль
Загальний улюбленець. Зворушує своєю відкритістю, доброзичливістю, любов'ю до батьків та симпатією до друзів. Він із задоволенням, як і будь-яка дитина, віддається різноманітним пригодам, мандрівкам, прагне чогось нового, незвіданого, таємничого і чарівного. Інколи маленькому Мумі здається, що час уповільнюється, а думки стають великими-великими: це він росте. Загалом Мумі-троль хоробрий, але іноді боязкий. Легко заводить знайомства, чим завдає головного болю своїй мамі.
Мумі-мама
Найкраща мама у світі! Мама Мумі-троля — втілення доброти, ніжності, турботи. Завжди готова прийняти нову «порцію» друзів улюбленого сина, нагодувати, приголубити й покласти спати всю цю ораву. Вона завжди із сумкою. Що в сумці? Нічого особливого речі, які можуть терміново знадобитися. Наприклад, сухі панчохи, карамельки, ліки від шлунка… Мумі-мама була принесена морем в обійми Мумі-тата.
Мумі-тато
Народився за найнезвичайнішого розташування зірок і залишений у Будинку підкидьок Гемулихи. Замолоду багато подорожував, сам збудував Мумі-будинок. Він також найвідоміший письменник у Долині Мумі та на її околицях. Талановитий, вірний своїм уподобанням, дружбі, здатний на екстравагантні витівки, заохочує все незвичайне у своєму оточенні.
Чмих (Крихітне Звірятко)
Трошки жадібний, любить скиглити. Небайдужий до всього яскравого і солодкого. Знайшов незвичайний грот (правда, не зовсім сам). Син Вертя та Підливки.
Нюхмумрик
Той, хто навесні будить Мумі-дол. Кожне літо проводить у Мумі-долі, а восени іде в далекі краї. Знайомий з усіма тваринами і птахами. Вірний друг Мумі-троля, невтомний шукач пригод. У ньому вирує кров романтика і поета. Любить викурити люльку і пограти на губній гармошці. Не любить таблички з заборонами, будинки і сторожа парку. Син Мюмлі та Потішника.
Хропусь
Зовні схожий на Мумі-троля, але, як і всі хропусі, змінює свій колір залежно від настрою. Має перуку, подібну до перуки Ісаака Ньютона. Любить наводити порядок і проводити різноманітні збори. Дуже серйозний тип. Але все ж таки не розуміє, навіщо на світі існують сестри.
Хропся
Сестричка Хропуся. Кокетлива модниця: має шовковистий чубчик і золотий браслетик на ніжці. Любить прикраси і проводити багато часу перед люстерком. Може бути напрочуд серйозною.
Предок Мумі-троля
Дуже старенький. Живе у печі. Має слабкість до розшитих бісером шнурочків для пічної в'юшки.
Чупсля і Трясля
Дві маленькі вертляві подружки з великою валізою. Розмовляють не дуже зрозумілою мовою. Милі, але безтямкі. Обожнюють молоко і вміст своєї валізи.
Вітрогонка
Досить загадкова панночка. Трошечки чарівниця. Живе у купальні в оточенні мишок-невидимок. Початок весни святкує грою на шарманці.
Мара
Холодна, страхітлива і жахлива, але… самотня. Сідає на кожний вогник, щоб зігрітися, але, звичайно, гасить його.
Гемуль
В нього величезний ніс. Ходить у сукні, яка дісталася йому від тітки. Він досить занудний, любить командувати і ніколи не визнає своєї неправоти. Колекціонує поштові марки. Коли грають у схованки, завжди ховається під диваном — на більше в нього не вистачає уяви.
Мюмля
Мама Маленької Мю, її старшої сестри, Нюхмумрика та ще багатьох мюмлят.
Потішник
Тато Нюхмумрика. Привабливий і веселий шукач пригод, але дуже ледачий.
Донька Мюмлі
Дівчина серйозна і прямолінійна. Любить себе й своє розкішне волосся. Весь час розшукує молодшу сестру.
Маленька Мю
Найменша мюмля у світі. Досить єхидна й уїдлива, але не зі зла, а тому, що не бачить причини бути іншою.
2. Он шел пешком, не спеша (своих лошадей у него еще не было), и всё время напевал. ( Дееприч. - не спеша ).
3. — Здравствуйте сказал Иван Петрович, встречая его на крыльце. ( Дееприч.об. - встречая его на крыльце ).
4. - Я говорю ему, Верочка, — продолжал он, представляя доктора жене, — я ему говорю, что он не имеет никакого римского права сидеть у себя в больнице, он должен отдавать свой досуг обществу. ( Дееприч.об. - представляя доктора жене ).
5. — Садитесь здесь, — говорила Вера Иосифовна, сажая гостя возле себя. ( Дееприч.об. - сажая гостя возле себя ).
6. И теперь, в летний вечер, когда долетали с улицы голоса, смех и потягивало со двора сиренью, трудно было понять, как это крепчал мороз и как заходившее солнце освещало своими холодными лучами снежную равнину и путника, одиноко шедшего по дороге. ( Прич.об. - одиноко шедшего по дороге ).
7. Вера Иосифовна читала о том, как молодая, красивая графиня устраивала у себя в деревне школы, больницы, библиотеки и как она полюбила странствующего художника, — читала о том, чего никогда не бывает в жизни, и все-таки слушать было приятно, удобно, и в голову шли всё такие хорошие, покойные мысли, — не хотелось вставать. ( Прич. - странствующего ).
8. А один из гостей, слушая и уносясь мыслями куда-то очень, очень далеко, сказал едва слышно. ( Дееприч.об. - слушая и уносясь мыслями куда-то очень, очень далеко ).
9. Подняли у рояля крышку, раскрыли ноты, лежавшие уже наготове. (Прич.об. - лежавшие уже наготове ).
10. — Прекрасно!— сказал и Старцев, поддаваясь общему увлечению. ( Дееприч.об. - поддаваясь общему увлечению ).