Парадокс кучи («Куча», «Сорит») — логический парадокс, сформулированный Евбулидом из Милета (IV век до н. э.)[1], связанный с неопределённостью предиката «быть кучей»[2].
Формулировка парадокса основана на базисной предпосылке, согласно которой одно зёрнышко не образует кучи, и индуктивной предпосылке, по которой добавление одного зёрнышка к совокупности, кучей не являющейся, несущественно для образования кучи. При принятии этих предпосылок никакая совокупность из сколь угодно большого количества зёрен не будет образовывать кучи, что противоречит представлению о существовании кучи из зёрен.
Известно множество вариаций в формулировке парадокса. Кроме позитивной («если к одному зерну добавлять по зёрнышку, то в какой момент образуется куча?»)[3], встречается и негативная формулировка: «если удалять из кучи в 1 млн зёрен по одному зёрнышку, с какого момента она перестаёт быть кучей?»[4]. Среди множества переложений самому Евбулиду принадлежит негативный вариант парадокса, известный как парадокс лысого: «если волосы с головы выпадают по одному, с какого момента человек становится лысым?». Упоминание парадокса в той или иной форме нередко встречается в художественных произведениях, например, в мультфильме «Как лечить удава» из цикла «38 попугаев» Слонёнок задаётся вопросом: «Сколько орехов нужно собрать, чтобы получилась целая куча?» — после чего персонажи в шуточной форме обсуждают парадокс кучи и связанные с ним сложности.
Парадокс используется как одно из обоснований рассмотрения нечёткой логики[5].
Користь від грибів:
1. Дріжджові гриби використовуються у хлібопеченні, медицині, пивоварінні, виноробстві. Кормові дріжджі спеціально вирощують на соломі, відходах деревини і разом із комбікормами додають у харчовий раціон сільськогосподарських тварин.
2. Гриби - харчовий продукт. Їстівні гриби містять багато білків і фосфорних сполук. Білки білого гриба, печериць, лисичок за своєю поживністю майже не поступаються тваринним білкам. Недарма ж на Поліссі гриби здавна називають «лісовим м'ясом». У грибах є деякі необхідні для організму людини амінокислоти, яких немає у звичайних харчових продуктах.
3. Чимало грибів мають лікарське значення. Саме з грибів уперше одержали антибіотики - пеніцилін, біоміцин, стрептоміцин тощо. Сировиною для одержання цих препаратів служать цвілеві гриби. Крім того, багато їстівних і отруйних шапкових грибів здавна використовують у народній медицині як ефективні засоби проти хвороб.
Шкода від грибів:
1. Варто пам'ятати, що гриби важко перетравлюються. Малим дітям, хворим і літнім людям варто уникати грибних страв.
2. Зібрані гриби треба використати чи переробити у якомога коротший термін. Вживання несвіжих, а також неїстівних грибів може спричинити отруєння та смерть.
3. Народному господарству завдають великих збитків гриби, що псують харчові продукти, вироби з деревини, пошкоджують посіви культурних рослин, знижуючи їх урожайність. Навіть книги псуються від грибів за високої вологості у приміщенні.
4. Деякі з грибів викликають різні хвороби у тварин і людини, які важко вилікувати (наприклад, кандидомікози тощо).
Объяснение:
