1) 1911
2) Ворожнеча Монтеккі та Капулетті
3) Трагедія
4) Трагічний конфлікт
5) 1. Ромео - «Любов – це дим, що в’ється від зітхання; В очах коханців – це вогонь бажання. Коли ж закохані в тривозі, в горі- Сльозами можуть затопити й море».
2. Бенволіо - «Тут слуги ваші й ваших ворогів Зчепилися, коли я підійшов. Я вихопив меча – рознять хотів їх».
3. Князь - «Бунтівники ви! Вороги спокою! Мечі плямуєте ви кров’ю ближніх. Ви чуєте? Спиніться, люди! Звірі!»
4. Джульєтта - «Любов багата ділом – не словами, - Й пишається собою без прикрас. Той, хто свої скарби злічити може, Той лиш жебрак».
Объяснение:
Гуляли якось собі Іменник, Прикметник та дієслово по сторінках підручника. Раптом почули: хтось плаче. Підійшли, а там сидить сумний Прислівник і гірко плаче. "Чого ти плачеш, Прислівнику?", - спитало Дієслово. "Плачу, бо мені дуже шкода, що ви можете змінюватися, а я - незмінна частина мови. Мені дуже прикро від цього", - сказав Прислівник.
"А ще я не буваю головним членом речення, тобто я непотрібний. Якщо мене не буде, нічого не зміниться!" - вигукнув Прислівник і заридав ще гірше.
"Ти не правий", - сказав йому Прикметник. "Ти дуже важливий. Ти робиш мову виразнішою, а речення - точнішим. Ось дивись: можно сказати "повільний", а можно - "надто повільний". Є ж різниця?"
"І присудком ти іноді виступаєш", - сказало Дієслово. Наприклад, у реченні: "Сонце низенько, то й вечір близенько".
Перестав Прислівник плакати, і пішли вони всі разом по сторінках гуляти.