У чотирьох книгах віршів простежуються трагічні мотиви: розлука із сім’єю, туга за Батьківщиною, ненависть до чужини, прохання про милосердя, прославляння поезії як єдиної опори в тяжкому житті.
Тема – трагедія вигнання і сум за батьківщиною
Ідея – уславлення любові до батьківщини
Ліричний герой скаржиться на долю, мріє про повернення на батьківщину. Настрій елегії сумний, відчувається розпач героя. Адже в ній розповідається про вигнанця, котрий живе між чужинцями.
Художні засоби “Сумні елегії”
епітети: дальня країна, тепле повітря, хвилі плинні, море безкрає,
порівняння: земля стає біла, мов мармур; суда, мов мармуром, стиснуті льодом; необроблена, мов пустка, земля
метафори (Істр хвилями плинними запобігає війні; Борей, сніги заважають нам жити; небо тремтяче, і те ніби гнобить людей; отруту страшну бистре залізо несе
Елегія закінчується розпачливим наріканням на долю, яку, на жаль, не можна змінити. Автор пише: «Горе моє! Не заходь жоден щасливий сюди. Адже так широко світ розіслався безмежно великий, Нащо ж на муки мені край цей відкрито сумний».
Елегія Овідія дає чудовий етнографічний матеріал про життя людей на початку нашої ери
О каком императоре мог так высказаться очевидец при его появлении в Зимнем дворце :
" «Он шел медленно... глаза заплаканы... Поступь и осанка его изображали человека, удрученного неожиданным ударом рока. Казалось, лицо его выражало одну тяжелую мысль: "Они все воспользовались моей молодостью, неопытностью, я был обманут, не знал, что, исторгая скипетр из рук самодержца, неминуемо подвергал его жизнь опасности». ответ Александр 1