Нора будувала своє життя на втіленні бажань інших людей. В даному випадку на бажанні свого чоловіка. Здається, що він її любить, плекає, всіляко нагороджує за її праці. Але це лише зовнішня оболонка. Всередині він вважає її своєю іграшкою, своєю лялькою, якою можна грати і яка без жодних суперечок буде виконувати поставлені їм вказівки. І нора відіграє свою роль, щоб не засмутити чоловіка. Вона приховує за ляльковою маскою свою гордість, величезну напругу сил і здатність на самопожертву. Це ми можемо бачити в її розповіді про те, як вона зайняла грошей для лікування чоловіка від туберкульозу. Після погроз Крогстада вона розуміє, що не зможе вічно ховатися під маскою і що чоловік скоро дізнається про її вчинок. Вона знову одягає "маску схиляння" перед чоловіком. Вона боїться, що все може повернутися в зовсім іншу сторону, якщо чоловік дізнається про борг. І в кінці твору це і трапляється. Чоловік показує свою справжню сутність, і це нарешті-таки допомагає норі показати свою особистість, індивідуальність. Вона сподівалася на його підтримку, до в цій ситуації, а він вирішив кинути її напризволяще. Коли він дізнався, що борг норі все-таки прощають, то намагається знову повернути Нору під свою владу, але вона вже стає справжньою "живою людиною".
Христина, або фру Лінне-це вже самостійна людина, яка здатна піти на важку роботу і самопожертву. Вона була змушена вийти заміж за нелюбого людини, щоб її рідні не залишалися голодною. Через це вона і кинула Крогстада. Після смерті матері і поліпшення стану молодших братів вона може нарешті зітхнути спокійно. Але у неї не виходить. Вона звикла піклуватися про когось, комусь допомагати. І вона повертається до Крогстада, щоб піклуватися про нього і 4 дітей, які втратили матір.
Объяснение:
З другої чверті XVI ст. ряд країн Європи став ареною Реформації — соціально-політичного та релігійного руху, під гаслами якого розгорталися Селянська війна у Німеччині, національно-визвольна боротьба у Нідерландах, Чехії, Угорщині, відбувалися глибокі політичні зміни у Франції, Швейцарії, Швеції, революції в Англії та Нідерландах. Внаслідок Реформації з римо-католицизму вийшла низка церков (лютеранська, кальвіністська, англіканська) і сект (анабаптизм, антитринітаризм), що отримали назву протестантських. Висунувши доктрину іння однією вірою, вони запропонували радикальне оновлення догматичних засад з метою наближення до духу раннього християнства, переглянули структуру і сутність церковних таїнств, відкинули авторитет церковної традиції, вважаючи єдиним джерелом Божественної істини Біблію. Протестанти надали провідну роль мирянам у церковному житті та управлінні, переосмислили функцію церкви і священства, заперечили їхню роль як посередників між людиною і Богом.
У другій половині XVI ст. і особливо наприкінці цього століття Реформація поширилась і в Україні 1. У лоні православ’я виявом її були деякі аспекти діяльності й програми братського руху. Як зазначалось у відповідних розділах цієї праці, братства у багатьох питаннях ставили цілі, подібні до тих, що їх вирішували реформаційні течії. Водночас і протестантські осередки знайшли собі прибічників в українських землях, значною мірою внаслідок попередньої діяльності раціоналістичних єресей, а згодом під впливом нововірчих центрів, які вже в середині XVI ст. діяли у прикордонних польських, білоруських, литовських, угорських теренах.
В Україні не могло залишитися непоміченим, хоч прямих свідчень в джерелах до нас не дійшло, виникнення протестантизму в Німеччині та інших країнах Європи. Звістки про повстання міщан Ґданська (1521), заворушення в Ельблонгу і Торуні мусили справити певне враження насамперед у Львові, який підтримував з цими містами постійні економічні зв’язки. Лютеранство, починаючи з 30-х рр., знайшло собі певну кількість прибічників у польських містах, а також у Вільнюсі. Поширювалося воно переважно серед міщан німецького походження. Якщо йдеться про Україну, то твори лютеранських авторів були відомі в містах. Однак серед українських міщан вони не могли в той час мати істотного впливу, оскільки виникли на ґрунті зовсім інших соціально-економічних та політичних відносин. Заможні міщани польського, німецького, італійського походження, як й інші католики, не прийняли лютеранства насамперед тому, що дорожили католицизмом як знаряддям для збереження їхнього привілейованого становища 2. Ось чому навіть серед німецьких міщан міст України лютеранство не знайшло такого поширення, як у деяких містах Польщі.
Певний відгук в Україні мали ідеї тодішніх антитринітаріїв, погляди яких систематизував італійський вчений-гуманіст М. Сервет. За розпорядженням Кальвіна, 1553 р. Сервета було спалено в Женеві. Прибічники його вчення тікають на Схід. Зокрема, в Західній Україні деякий час перебував відомий антитринітарій Франческо Станкаро 3. Антитринітарії критикували догмат про Трійцю, заперечували вчення про божественність Ісуса Христа і безсмертя душі. Погляди їх проникали в Україну безпосередньо з країн Західної Європи, а також через Південну Польщу, Трансільванію, Білорусь.
ответ к вопросу по русскому языку: