Родился в улусе Мурин Эхирит-Булагатского района Усть-Ордынского Бурятского автономного округа. Вольной борьбой увлекся в детстве, когда его старший брат Вячеслав привел его в секцию вольной борьбы, где в то время работал тренером Константин Баймеев. Опытный тренер сразу заметил талантливого мальчика, отметив его природные данные, трудолюбие и целеустремленность. Именно под руководством Баймеева к Олегу пришли первые спортивные успехи, в том числе третье место в детском всероссийском турнире в городе Орджоникидзе .
После переезда в Улан-Удэ поступает на спортивный факультет Бурятского пединститута (БГПИ, ныне БГУ) и продолжает заниматься вольной борьбой. Надо отметить, что в 1970-х годах секция вольной борьбы в БГПИ была одна из сильнейших в Сибири, конкуренция здесь была очень острой. И на этом фоне Олег Алексеев не потерялся, наоборот, вышел на лидирующие позиции. Так, он первым из бурятских борцов стал чемпионом СССР среди студентов и сельских спортсменов, выиграл престижный турнир на призы Спорткомитета СССР.
Дипломированным специалистом по физкультуре он начал работать в другом бурятском вузе, ВСТИ (ныне ВСГУТУ), где продолжил свои тренировки уже под руководством Геннадия Баймеева, родного младшего брата Константина Баймеева. С середины 1970-х годов у спортсмену приходят его главные победы на всесоюзном и международном уровнях. В 1976 году Олег побеждает на международном турнире имени Дана Колова и первым из бурятских борцов выполняет заветный норматив мастера спорта международного класса по вольной борьбе, становится членом сборной СССР.
В 1979 году выиграл Тбилисский международный турнир, называемый у борцов малым чемпионатом мира. И в том же году Олег Алексеев одерживает свои самые значительные победы в своей спортивной карьере — завоёвывает звание чемпиона Европы в весе до 82 кг, в финале одолев сильного венгра Иштвана Ковача. В том же году занимает первое место в командном зачёте Кубка мира в Толидо (США). Ему присваивается звание заслуженного мастера спорта СССР.
Тренерская карьера
Закончив спортивную карьеру, полностью перешёл на тренерскую работу и в этом качестве подготовил немало борцов, самым успешным из которых стал Сергей Замбалов. Под руководством Олега Алексеева Сергей выиграл чемпионат СССР по вольной борьбе 1990 года. За это достижение ему было присвоено звание заслуженного тренера РСФСР.
Именем Олега Александровича Алексеева назван современный спортивный комплекс в посёлке Усть-Ордынский[1].
Скоропостижно скончался 31 июля 2015 года[2].
Відповідь:
Пояснення:
Індійське мистецтво протягом свого існування позначене тісним зв 'язком з панівними в різних періодах релігійними системами. Майже всі його пам'ятки, що дійшли до наших часів, мали релігійний характер: літературні твори, архітектурні, скульптурні, живописні шедеври, навіть славнозвісні індійські танці. Безперечно, в країні існувало і світське мистецтво, але основними свідченнями щодо нього залишилися тільки літературно-історичні описи. Самі пам'ятки не збереглися, адже відрізнявся навіть використовуваний для будівництва матеріал: камінь — для релігійних святинь; дерево, цегла та глина — для світських споруд. Пріоритет релігії в індійській культурі яскраво виявився у сфері мистецтва.
Поряд із релігійною основою мистецтву Індії притаманне укорінення в глибоку давнину. По-перше, усі художні твори в різних видах і жанрах найтіснішим чином органічно пов'язані з народними легендами, епосом, філософсько-релігійними уявленнями, культурними цінностями, що існували тут протягом тисячоліть і беруть свій початок зі стародавніх часів. По-друге, усі художні твори індійського мистецтва відповідають певним художнім стандартам і канонам, які зберігалися поколіннями майстрів у національно-культурній неповторності. Остання риса досить важлива для характеристики мистецтва Індії, адже саме ця сфера її культури зазнавала впродовж своєї історії багато іноземних впливів. Персія, греко-римський світ, мусульманські культури, британська вестернізація залишили помітний слід у розвитку індійського мистецтва. Але попри всі ці впливи Індія зберегла свою художню самобутність, вбираючи радше формальні чужі новації, але залишаючи змістовність свого культурного колориту.
Что сделает? Удивится, увидит.
Что сделаю? Схвачу, Словлю.
Что сделала? Шевельнулась, пролетела.
Что делает? Двигает, тюпает.