Сімейний бізнес – це ініціативна самостійна діяльність, спрямована на отримання прибутку, заснована на оптимальному використанні сімейного капіталу. Сімейний капітал тут представлено і як фізичний, і як соціальний, інтелектуальний, фінансовий капітали членів сім’ї. Домогосподарства, зазвичай, як форма організації сімейного бізнесу використовують підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи. Такі підприємства називаються індивідуальними. Основними плюсами сімейного підприємства реєстрації (не потрібно установчого договору);
невеликі витрати при реєстрації (вони обмежуються реєстраційним збором і збором за постановку на облік оподаткування бухгалтерського обліку; незалежність бізнесмена, самостійність несення витрат; немає потреби відкривати розрахунковий рахунок і виготовляти друк;
весь прибуток перебуває в розпорядженні самого підприємця.
Объяснение:
Коэффициент оборачиваемости оборотных средств в базисном году, рассчитанный по формуле (1), равен 125 оборотов.
Соответственно, длительность одного оборота в базисном году, рассчитанная по формуле (2), равна 2,9 дня.
Чтобы рассчитать коэффициент оборачиваемости и длительность одного оборота оборотных средств в отчетном году, сначала определим стоимость реализованной продукции, основываясь на данных о росте объема реализованной продукции и прибыли в отчетном году на 12 %. Доля прибыли в базисном году составляла 20 %, или 1 млн руб. В отчетном году она возрастает до 1 120 тыс. руб. объем реализованной продукции станет равен 5 600 тыс. руб.
Коэффициент оборачиваемости в отчетном году равен:
=5600/40=140
а длительность одного оборота:
=360/140=2,6
Теперь можно определить абсолютную величину сокращения длительности одного оборота:
где Дбаз – длительность одного оборота в базисном году, в днях;
Дотч – длительность одного оборота в отчетном году, в днях.
=2,9-2,6=0,3
ответ: абсолютная величина сокращения длительности одного оборота составляет 0,3 дня
Згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Відповідно до частини другої ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі – Положення № 88), первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Відповідно до зазначених Закону № 996 та Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код суб’єкта господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава, для здійснення операцій, дані про документ що засвідчує особу – одержувача тощо (п. 2.4 Положення № 88).
При цьому, відповідно до п. 2.11 Положення № 88, вільні рядки в первинних документах підлягають обов’язковому прокреслюванню.
Объяснение:
http://if.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-318944.html