Объяснение:
1)Оскільки підприємництво у тій чи іншій мірі пов'язане з основними фазами відтворювального циклу - виробництвом продукції, виконанням робіт і надання послуг, обміном і розподілом товарів, їх споживання, можна виділити такі види підприємницької діяльності:
виробничий, комерційний, фінансовий, посередницький, страховий, інформаційний, інноваційний.
Виробниче підприємництво є найважливішим видом підприємницької діяльності, спрямованим на виробництво товарів, надання послуг та виконання робіт. Однак саме ця сфера діяльності при переході до ринкової економіки зазнала найбільше негативних змін: розірвалися господарські зв'язки, порушилося матеріально-технічне забезпечення, різко впав збут продукції, погіршився фінансовий стан підприємств.
Найбільшого розвитку в перші роки переходу до ринкової економіки одержало комерційне підприємництво. Його змістом є товарно-грошові, торговельно-обмінні операції. Такі операції здійснюються у вигляді угоди купівлі продажу товарів і послуг. Тут швидше можна одержати віддачу від вкладених коштів. Представниками комерційного підприємництва є різні торговельні організації і товарні біржі, що продають предмети споживання та засоби виробництва.
Дедалі все більше в ринковій економіці поширюється посередницьке підприємництво. В умовах численних господарських зв'язків виробничі та комерційні організації не в змозі розв'язати всі питання реалізації або придбання товарів. Тоді вони звертаються до послуг посередників. Потреба в посередниках виникає тоді, коли виробник не може безпосередньо реалізувати товар, а споживач - придбати його. Така потреба посилилась у сучасній економіці України, коли традиційні зв'язки між підприємствами порушились, а нові ще не налагодились.
Посередницькі підприємства можуть надавати також інформаційні, консультаційні, маркетингові послуги. їх агентами є брокери, маклери та дилери. Крім суто брокерських операцій, посередницька фірма може здійснювати торгівлю на свій розсуд. В Україні починає створюватися система посередництва, що ґрунтується на попередніх замовленнях. Одним з її проявів є ф'ючерсна угода, тобто угода про реалізацію товарів, що будуть вироблені.
Фінансове підприємництво - це, по суті, різновид комерційного підприємництва. Основна його відмінність у тому, що об'єктом купівлі-продажу тут є специфічний товар - гроші, валюта, цінні папери. Фінансовий підприємець продає гроші однієї країни за гроші іншої держави, використовуючи при цьому валютні курси. Він також займається купівлею-продажем цінних паперів. Агентами фінансового підприємництва є комерційні банки, фондові біржі, окремі фірми, навіть громадяни-підприємці.
Особливою формою кредитно-фінансових відносин є страхове підприємництво. Його необхідність пов'язана з ризиком, який є невід'ємною рисою ринкової економіки. Кожний підприємець діє на свій страх і ризик і не може обійтись безнадійного страхування на випадок небезпеки. Страхування - це формування грошових фондів і їх використання на відшкодування збитків уразі непередбачених випадків і на до громадянам у певні періоди життя.
В умовах ринку страхове підприємництво виконує дві функції: а) захищає підприємництво і населення;
б) забезпечує прибуток.
Страхову діяльність у сучасній економіці України здійснюють державні організації, акціонерні товариства, кооперативи.
В останні роки щораз більшого розвитку набуває консультативне підприємництво. Воно має багато напрямків і, зіставляючи рівень його розвитку в нашій країні з розвинутими країнами, можна зробити висновок, що в найближчі роки воно буде стрімко розвиватися.
Швидке зростання і диверсифікація попиту на всі види інформації стає одним із актуальних завдань, що стоять перед підприємцями нової сфери - сфери інформаційного підприємництва.
2.Величина вартості товару визначається такими факторами .
1. Рівень продуктивності праці. Продуктивність праці - це кількість продукції, що виробляється за одиницю часу. Таким чином, з ростом продуктивності праці загальна вартість маси товару залишається незмінною, а вартість кожної одиниці товару зменшується.
2. Рівень інтенсивності праці. Інтенсивність праці - це витрати праці в одиницю часу. Зростання інтенсивності праці тотожне продовженню робочого дня. При більш інтенсивній праці за одиницю часу створюється більша вартість, ніж при менш інтенсивній. Таким чином, величина загальної маси товарів прямо пропорційна рівню інтенсивності праці (чим більш інтенсивна праця, тим більш суспільна вартість).
3. Рівень складності праці. Проста праця - некваліфікована, яку в змозі виконати будь-яка здорова людина без попереднього придбання будь-якої кваліфікації (наприклад землекоп). Складна праця - кваліфікована, для виконання якої потрібно попереднє навчання за фахом (ювелір, токар). Складна праця в одиницю часу створює більшу вартість, ніж проста, а значить рівень складності праці прямо пропорційно впливає на вартість товару.
Если 20% будет в одних руках, а все остальное у мелких акционеров, то фактически контрольный пакет будет у тех у кого 20%