Відповідь:
ндіюсь до Пояснення:
Сьогодні міжнародна міграція виступає важливим ресурсом розвитку приймаючих країн, країн транзиту та призначення. Пріоритетним завданням світового співтовариства є виявлення в здобування з цього глобального явища максимально позитивних ефектів і зведення до мінімуму його негативних наслідків.
Сучасні практичні проблеми соціально-економічного розвитку у світі багато в чому обумовлені міграційними процесами. Вплив міграції на громадське життя завжди був суттєвим, однак приблизно до кінця XX століття міграційні процеси не мали такої самостійної основи, як сьогодні, не були сталими. На рубежі XIX – XX ст. руйнація традиційних інститутів суспільства здобула глобальних масштабів через різке прискорення соціально-економічних процесів індустріалізацією. Постійним супутником індустріального суспільства стала міграція. До початку XX ст. міграція найчастіше викликалася та зупинялася владними розпорядженнями, була керованою, а головними формами міграції були завойовницькі походи (колонізація територій, работоргівля), що переміщували значні маси людей. Відсутність транспортних можливостей обмежувала самостійний міграційний рух людей у Географічне місце перебування людини майже завжди збігалося з певним соціальним тому це явище мало враховувалося під час прийняття державних рішень.
Сучасна міграція за впливом на світовий соціально-економічний, соціокультурний і політичний р порівнянна з “великим переселенням народів”. Однак на відміну від минулих історичних епох змінилася не тільки природа (нерівномірність поширення населення на планеті, різні природні й соціальні умови життя людей) і умови (можливості переміщення: швидкість, інтенсивність міграційних потоків) міграцій, але і її спрямованість – міграція набула доцентровий характер. Якщо традиційні міграційні потоки були завжди спрямовані від центру до периферії (ідея “завоювання”, “змішування”), то в індустріальну епоху напрямки міграцій діаметрально змінилися (переважає ідея “збирання”, “концентрування”).
На сьогодення спроби державного регулювання міграційних процесів не дають очікуваних результатів. Міграційні політики держав відзначаються уривчастістю управлінських дій, недостатністю як ресурсної так і законодавчої бази. На відміну від попередніх століть, сучасна міграція не піддається авторитарним формам впливу, вона вимагає створення системи управління у формі самостійного соціального інституту, здатного вирішувати нові завдання принципово новими Це висуває нові вимоги до діяльності державних органів влади.
Ефективне регулювання міграційними процесами, створення передумов для залучення необхідного людського ресурсу та збереження наявного потенціалу в Україні є запорукою підвищення її конкурентоспроможності на світовому рівні та сталого економічного розвитку.
Законы отражают постоянные устойчивые связи явлений, их основные черты. Законы организации впервые сформулированы А. А. Богдановым в “тектологии” – всеобщей организационной науке.
К основным законам организации сегодня относятся законы синергии, самосохранения, развития, единства анализа и синтеза, информированности-упорядоченности, композиции и пропорциональности, наименьших, необходимого разнообразия, обратной связи.
Закон синергии: “Для любой организации возможны как прирост, так и снижение общего потенциала по сравнению с простой суммой потенциалов входящих в нее элементов”. Синергия – это совместное функционирование элементов системы. В первом случае речь идет об организованной, во втором – о дезорганизованной системах (положительный и отрицательный синергический эффект). Закон синергии – это закон организационного (совокупного) эффекта. В нейтральной системе этот эффект равен нулю.
Закон самосохранения: “Любой организации присуще стремление к самосохранению (выживанию) за счет оптимального использования ресурса (потенциала)”. Выживание организации зависит от ее адаптации к внешней среде, интеграции элементов, наличия цели, смягчения социальной напряженности. Самосохранение достигается сочетанием стабильности и развития организации.
Закон развития: “Каждая организация стремится достичь своего максимального потенциала при прохождении всех этапов жизненного цикла”.
Этот закон опирается на 4 основных принципа:
1. Принцип инерции (запаздывания). Инерция организации заключается в использовании устаревших элементов (оборудования, структур), их запоздалом изъятии из производства.
2. Принцип эластичности (взаимозависимость скорости изменения потенциала организации от самого потенциала). Организация всегда стремится сгладить влияние возмущающих воздействий повышением квалификации кадров, унификацией и стандартизацией.
3. Принцип непрерывности.
4. Принцип стабилизации (не допускается выход отклонений за пределы установленных изменений).
Объяснение:
...
