Загрозливі слова. У процесі своєї життєдіяльності людина, навіть не бажаючи, та все ж є причиною того, що кількість сміття невпинно збільшується. Тому, проблема сміття є важливою і актуальною на сьогодні. Доки Україна тоне у мільярдах тонн сміття й промислових відходів, Європа широко використовує такі відходи у найрізноманітніших сферах виробництва, непогано на цьому заробляючи.
Складається таке враження, що ми сміття просто виробляємо. Так, тільки у 2015 році було утворено близько 48 млн м3твердих побутових відходів (далі – ТПВ), з них 94% були захоронені на полігонах, 3% –спалені, 3% – перероблені.
Загальна маса вже накопичених на території України відходів у поверхневих сховищах перевищує 35 млрд т (16 млрд т з них потенційно небезпечні відходи), що в розрахунку на 1 км2 площі становить близько 40 тис. т. А якщо розділити 35 млрд т сміття, яке знаходиться лише на полігонах, на приблизно 46 млн жителів України — вийде по 760 т на кожного українця!
Та все ж людина може і мусить вплинути на подальшу «долю» тих відходів, які вона викидає. За будь-яких умов у боротьбі зі сміттям вирішальну роль відіграє особисте ставлення кожного з нас до цієї проблеми.
Нет, так считать нельзя!! !
Вот что можно считать методами борьбы с различными типами безработицы:
Общие для всех типов безработицы меры:
создание новых рабочих мест
создание бирж труда и иных видов служб занятости.
Меры для борьбы с фрикционной безработицей:
усовершенствование системы информационного обеспечения рынка труда;
создание специальных служб для этого.
Меры для борьбы со структурной безработицей:
создание возможностей для переподготовки и переквалификация безработных;
поддержка частных и государственных служб, которые этим занимаются;
протекционистские меры по защите рынка.
С маргинальной безработицей:
социальная защита слабо защищённых слоёв населения;
борьба с преступностью.
С технологической безработицей:
повышение квалификации работников;
сдерживание технологического прогресса и/или замедление темпов внедрения его результатов.
С циклической безработицей:
проведение стабилизационной политики;
создание дополнительных рабочих мест государством.
Пусть теперь p1 - цена при которой после падения спрос составил 9 единиц. Значит до падения спрос по цене p1 был равен 9/0,75=12 единиц.
При этом до падения при цене p1+3 спрос был равен 9 единиц.
Итак, имеем три точки первоначальной кривой спроса:
При цене 8 - 100 единиц.
При цене p1 - 12 единиц.
При цене p1+3 - 9 единиц.
Функция спроса D(p)=A-Bp.
Подставляя наши точки, получаем:
100=А-8B
12=A-p1B
9=A-(p1+3)B
Вычитаем из второго третье уравнение, получаем:
3=3B, откуда B=1.
Из первого уравнения А=100+8В=108.
Значит, функция спроса D(p)=108-p.