Повітряна куля (англ. Balloon, нім. Ballon) — літальний апарат типу «легше-за-повітря» (аеростат), в якому для польоту використовується підйомна сила повітроплавального газу, або нагрітого повітря. Складається з заповненої газом оболонки та прикріпленого до неї кошика чи причепної кабіни. На відміну від дирижаблів, повітряні кулі не мають двигунів для самостійного горизонтального руху в повітрі. Залежно від наповнення, розрізняють монгольф'єри (кулі, наповнені нагрітим повітрям), шарльєри (наповнені легким газом — як правило, воднем або гелієм) та розьєри (що використовують одночасно газ і повітря, розміщені в окремих оболонках).
емпературний коефіцієнт електричного опору (α) — відносна зміна електричного опору ділянки електричного кола або питомого електричного опору матеріалу при зміні температури на 1 К, виражена у К-1. В електроніці використовуються, зокрема, резистори із спеціальних металевих сплавів з низьким значенням α, як манганинових чи константанових сплавів та напівпровідникових компонентів з великими додатніми чи від'ємними значеннями α (термістори). Фізичний зміст температурного коефіцієта опору виражений рівнянням:
{\displaystyle \alpha ={\frac {1}{R}}{\frac {dR}{dT}},}{\displaystyle \alpha ={\frac {1}{R}}{\frac {dR}{dT}},}
де dR — зміна електричного опору R при зміні температури на dT.
Объяснение: