Атмосферний тиск визначається як сила, що діє на одиницю площі, викликана вагою стовпа повітря атмосфери над цією поверхнею. На діаграмі, розташованій нижче, тиск на точку "Х" збільшується зі збільшенням ваги повітря над нею, і навпаки, тиск на точку "Х" зменшується при зменшенні ваги повітря над нею. Розглянемо цей процес мовою молекул повітря. Якщо число молекул повітря над поверхнею збільшується, то, відповідно, більше число молекул викликає тиск на цю поверхню і, отже, тиск зростає. Аналогічно, зменшення числа молекул повітря над поверхнею викликає зменшення тиску. Атмосферний тиск визначається за до приладу, що називається "барометром", от чому атмосферний тиск також називають барометричним. В авіаційних і телевізійних прогнозах погоди тиск дається в мм ртутного стовпа ("Hg), у той час як метеорологи використовують миллибары (mb) як одиницю виміру тиску на картах погоди
Всі тіла, які нас оточують, складаються з атомів, а атоми можуть об’єднуватися в молекули – «мікроцеглинки» речовини. До складу всіх без винятку атомів (і молекул) входять так звані елементарні частинки, що мають електричні заряди ( електрони і протони) ; електрони мають негативний заряд, а протони –такий самий за значенням, але позитивний. Заряд є невід’ємною властивістю певних елементарних частинок, які входять до складу всіх тіл, що нас оточують. Коли говорять, що тіло заряджене негативно, то це означає, що в ньому більше негативно заряджених частинок (електронів) , ніж позитивно заряджених. Якщо тіло незаряджене, то в ньому кількість позитивно і негативно заряджених частинок однакова. Заряди електрона і протона мають однакові значення, але різні за знаками: заряд електрона негативний, а заряд протона позитивний. Якщо тіло заряджене позитивно, то це означає, що в ньому електронів менше, ніж протонів. Заряджання і розряджання тіл пояснюється переходом тих чи інших заряджених частинок від одних тіл до інших.
