Відповідь:
Бе́та-части́нки (рос. бета-частицы, англ. beta particles, нім. Betateilchen) — електрони й позитрони, які вилітають із атомних ядер деяких радіоактивних речовин при радіоактивному бета-розпаді. Напрям руху бета-частинок змінюється магнітними і електричними полями, що свідчить про наявність у них електричного заряду. Швидкості електронів досягають 0,998 швидкості світла. Бета-частинки іонізують гази, викликають люмінесценцію багатьох речовин, діють на фотоплівки. Потік бета-частинок називають бета-випромінюванням.
Бета-частинки — заряджені частинки, а тому інтенсивно взаємодіють з речовиною на всій довжині свого пробігу. Вони залишають за собою трек іонізованих атомів і молекул. При детектуванні в камерах Вільсона й бульбашкових камерах в магнітному полі, трек закручується, що дозволяє ідентифікувати бета-частинки за їхньою масою.
Відомо більш ніж 1500 ядер, що випромінюють бета-частинки при розпаді.
А́льфа-части́нка (α-частинка) — позитивно заряджена частинка, яка випромінюється ядрами деяких радіоактивних атомів. Потік α-частинок іноді називають α-променями. Кожна альфа-частинка складається з 2 нейтронів і 2 протонів, тобто є ядром атома гелію 4He2+.
Альфа-частинки, маючи у своєму складі два протони та два нейтрони, є подвійними магічними ядрами, тобто відзначаються особливою стабільністю.
Альфа-частинки є одним з продуктів спонтанного розпаду радіоактивних ізотопів, таких як радій чи торій. Процес емісії, альфа-розпад, трансформує один хімічний елемент на інший, знижуючи атомне (чи протонне) число на два та атомну масу (чи ядерне число) на чотири. Альфа-розпад можливий завдяки явищу квантового тунелювання. Кінетична енергія альфа-частинок, які утворюються під час альфа-розпаду, зазвичай становить кілька МеВ. При зіткненнях з атомами середовища новоутворена альфа-частинка сповільнюється, і, урешті-решт, приєднує до себе два електрони, перетворюючись на нейтральний атом гелію.
Пояснення:
m - масса ( 3 кг )
g - ускооение свободного падения ( для Юпитера 23 H / кг )
F = 3 * 23 = 69 H
2) F = m * g
m = p * V
p - плотность ( для меди 8900 кг / м³ )
V - объём ( 10 см = 0,1 м ; 8 см = 0,08 м ; 5 см = 0,05 м > V = a * b * c = 0,1 * 0,08 * 0,05 = 0,0004 м³ )
m = 8900 * 0,0004 = 3,56 кг
F = 3,56 * 10 = 35,6 H
3) V = m / p
m - масса
р - плотность ( для воды 1000 кг / м³ )
m = F / g
F - сила ( 500 Н )
g - ускорение свободного падения ( 10 Н / кг )
m = 500 / 10 = 50 H
V = 50 / 1000 = 0,05 м³
4) F = m * g > g = F / m
F - сила ( 277,5 H )
m - масса ( 65 кг + 10 кг = 75 кг )
g = 277,5 / 75 = 3,7 H / кг - это ускорение свободного падения на Марсе , значит космонавт находится на Марсе.