i
ch3
гомологи: 3-метилгексан, 3-метилгептан изомеры: 2,2-диметилбутан, 2,3-диметилбутан, гексан гомологи: 3-метилгексан: ch₃-ch₂-ch-ch₂-ch₂-ch₃ | ch₃ 3-метилгептан:ch3 - ch2 - ch -ch2 -ch2 -ch2 -ch3
|
ch3
изомеры:
гексан:
c6h14 или ch3ch(ch3)(ch2)2ch3
2,2-диметилбутан:
ch3 |ch3-c-ch2-ch3 | ch3
2,3-диметилбутан:
снз-сн(сн3)-сн(сн3)2Дано:
R₁ = 4,5 Ом
I₁ = 0,2 А
R₂ = 10 Ом
I₂ = 0,1 A
ЭДС- ?
a) Дважды запишем закон Ома для полной цепи:
I₁ = ЭДС / (R₁+r)
I₂ = ЭДС / (R₂+r)
Тогда:
ЭДС = I₁*(R₁+r)
ЭДС = I₂*(R₂+r)
Раскрывая скобки, получаем:
ЭДС = I₁*R₁+I₁*r
ЭДС = I₂*R₂+I₂*r
Или, подставляя данные:
ЭДС = 0,2 * 4,5 + 0,2*r
ЭДС = 0,1 * 10 + 0,1*r
ЭДС = 0,9 + 0,2 * r (1)
ЭДС = 1 + 0,1 * r (2)
b) Вычитая из уравнения (2) уравнение (1) , получаем:
1,1 - 1,1 = 0 = -1 +r
r=1 Ом
c) ЭДС = 0,9 + 0,2 * r = 0,9 + 0,2 * 1= 1,1 В
(Проверим на втором уравнении:
ЭДС = 1 + 0,1 * r = 1 + 0,1 * 1 = 1,1 B
А́льфа-ро́зпад, α-розпад, альфа-радіоактивність (рос. альфа-радиоактивность, англ. alpha radioactivity, нім. Alpharadioaktivität) — вид радіоактивного розпаду ядра, при якому випромінюються альфа-частинки — ядра
4
2
He[1]. При цьому масове число ядра зменшується на 4, а атомний номер на 2.
Період альфа-розпаду визначається законом Гейгера-Неттола.
Альфа-розпад пояснюється тунелюванням ядра гелію крізь потенціальний бар'єр, зумовлений сильною взаємодією, яка утримує нуклони важкого ядра.