Кипі́ння — швидке випаровування рідини, яке виникає при нагріванні рідини до точки кипіння.
Процес пароутворення в рідині (перехід речовини з рідкого в газоподібний стан), з виникненням межі поділу фаз при утворенні та зростанні в рідкій фазі бульбашок насиченої пари, всередину яких відбувається випар рідини[1]. Температура кипіння при атмосферному тиску приводиться зазвичай як одна з основних фізико-хімічних характеристик хімічно чистої речовини.Кипіння можливе ,якщо тиск насищеної пари рідини дорівнює зовнішньому тиску.Бульбашки ,що утворюються при кипінні рідини,найлегше виникають з повітря або інших газів,зазвичай присутніх в рідині.Такі бульбашки-центри кипіння-найчастіше прилипають до стінок посудини , тому кипіння раніше починається біля стінок.Але якщо рідина вільна від газів,то утворення в ній бульбашок пари утруднене.Різні температури кипіння різноманітних речовин застосовуються у техніці для розгону сумішей.Ще при високій температурі всі бактерії знищюються.
E1
+1 90°
90° E2
0.03м 0.04м
картинка треугольника по условию (нарисовать стороны)
+20 –10
Q1 0.05м Q2
E=k*q/r² Н/Кл, q -заряд, создающий поле, к=9е9 Нм²/Кл² -константа
Модули векторов |Ē| и |F|:
Е1=k*20e-6/0.03²=k*22222e-6, E2=k*10e-6/0.04²= k*6250e-6, Eрезультир=ke-6√(22222²+6250²)= ke-6*23084 = 9e9*1e-6*23084= 207.8e6 Н/Кл, сила
F=q*E=1e-6*207.8e6= 207.8 H
Объяснение:
•треугольник силовых линий взаимодействия прямоугольный (т.к.стороны 3:4:5)
• направления векторов напряженности и силы -по построению (Q1 отталкивает, Q2 притягивает)