Магнітне поле є векторним полем, тобто з кожною точкою простору пов'язаний вектор магнітної індукції який характеризує величину і напрям магнітого поля у цій точці і може мінятися з плином часу. Поряд з вектором електромагнітної індукції , магнітне поле також описується вектором напруженості .
У вакуумі ці вектори пропорційні між собою: , де k - константа, що залежить від вибору системи одиниць. В системі СІ, k = μ0 - так званій магнітній проникності вакууму. Деякі системи одиниць, наприклад СГСГ, побудовані так, щоб вектори індукції та напруженості магнітного поля тотожно дорівнювали один одному: .
Однак у середовищі ці вектори є різними: вектор напруженості описує лише магнітне поле створене рухомими зарядами (струмами) ігноруючи поле створене середовищем, тоді як вектор індукції враховує ще й вплив середовища:
[1]де - вектор намагніченості середовища.
И когда вы давите со всех сторон на твердое тело, да и на жидкое тоже, если поместить его в мешок, например, воду будете сжимать - вы тоже ничего не сожмете, потому что молекулы и твердого тела и воды будут отталкиваться друг от друга, чем больше давление - тем сильнее, чтобы уравновесить силу внешнего давления.