Під час падіння променя світла на межу розділу двох середовищ промінь змінює свій напрям, залишаючись у даному середовищі, – це явище називається відбиванням світла.
Кут падіння – кут між променем, що падає, та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, проведеним у точці падіння променя.
Кут відбивання – кут між відбитим променем та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, проведеним у точці падіння променя.
Розрізняють дифузне (або розсіяне) і дзеркальне відбивання. Дзеркальна поверхня відбиває світло в цілком певному напрямку. При дифузному відбиванні світло розсіюється в усіх напрямках.
Закони відбивання:
– падаючий і відбитий промені лежать в одній площині з перпендикуляром, проведеним до відбиваючої поверхні в точці падіння;
– кут падіння дорівнює куту відбивання.
Хід променів при відбиванні світла має властивість оборотності: якщо точковий об’єкт і його зображення поміняти місцями, то хід променів при цьому не зміниться, зміниться лише їхній напрям.
Крім світла, властивість відбиватися від перешкод має і звук. Прикладом цього явища є луна, яку ми можемо чути в горах.
3) В колебательную систему маятник входят груз, нитка и Земля
4) a=1 мм =10³-м
u=1 КГЦ=10³ГЦ
t=0,2c
S=4an ; n=vt;
S=4avt=4*10-³ м*10³ ГЦ*0,2 c=0,8 м
5) Данные: Δl (увеличение длины математического маятника) = 10 см; ΔТ (увеличение периода колебаний) = 0,1 с.
1) Преобразуем формулу периода колебаний: Т = 2 * Π * √(l / g), откуда 2 * Π = √(l / g) / Т.
2) Определим начальный период колебаний: √(l1 / g) / Т1 = √(l2 / g) / Т2.
Т2 / Т1 = √(l2 / g) / √(l1 / g) = √(l2 / l1).
Т22 / Т12 = l2 / l1.
Т22 / Т12 = l2 / l1.
Для дальнейшего решения принимаем, что l1 = 1 м.
Т22 / Т12 = 1,1.
Т2 / Т1 = 1,05.
Т1 + 0,1 = 1,05Т1.
0,1 = 0,05Т1 и Т1 = 0,1 / 0,05 = 2 с.