Відповідь:
Температурна шкала (рос. температурная шкала; англ. temperature scale; нім. Temperaturskala f) — шкала, в якій вимірюється температура. Історично склалися різні температурні шкали. В шкалі Цельсія за реперні точки взято точку танення льоду, якій присвоєно значення 0, і точку кипіння води, якій присвоєно значення 100 (запропонована шведським фізиком Цельсієм в 1742 році), в шкалі німецького вченого Фаренгейта реперними прийнято точку плавлення суміші снігу з сіллю з числом 32, точку кипіння води з числом 212 і температуру людського тіла з числом 92, а французький вчений Реомюр точку танення льоду позначив числом 80, температуру кипіння води — 0 і розділив шкалу між цими точками на 80 рівних частин-градусів (1730 рік). Найпотужнішою[прояснити] шкалою для вимірювання температури є шкала Кельвіна.
Пояснення:
ответ: 5) Согласно 1-му началу термодинамики: ΔU = Q - A
ΔU - изменение внутренней энергии, A - работа газа, Q - полученное количество теплоты. PV= νRT - уравнение состояние идеального газа, P - давление, V - объем, ν - кол-во вещества, T - температура,
R - Универсальная газовая постоянная.
При нагревании на ΔT = 500°K и постоянном давлении P = const
имеем А = PΔV = P(V₂-V₁), из уравнения состояния получаем:
V₂ = νRT₂/P, V₁ = νRT₁/P, ⇒ V₂ - V₁ = (νR/P) * (T₂-T₁) = (νRΔT/P), тогда
А = P* (νRΔT/P) = νRΔT = 800*8,31*500° = 332,4*10^4 Дж ≈ 3,3* 10^6 Дж,
ΔU = 9,4 * 10^6 - 3,3* 10^6 = 6,1 * 10^6 Дж = 6,1 МДж
6) объем постоянный ⇒ данный процесс - изохорный, и работа, совершаемая газом равна нулю (так как не меняется его объём). Значит, всё подаваемого к нему тепло уходит на изменение его внутренней энергии. Q = ΔU = ν* Cv * ΔT,
где Cv-молярная теплоёмкость (для одноатомного газа Cv = (3/2) * R )
Уравнение состояния: PV= νRT, ν = 1моль, V-const ⇒ T₁/P₁ = T₂/P₂.
Из условия P₂ = 3P₁, T₁ = 27° + 273° = 300°K,
откуда T₂ = P₂*T₁ /P₁ = 3P₁*T₁/P₁ = 3T₁ = 3*300=900°К,
тогда Q = 1*1,5 *R *(T₂ - T₁) = 1,5*8,31*(900°-300°)=1,5*8,31*600°=7479Дж
увеличится в 1,8 раз