ндуктивність (англ. Inductance) — фізична величина, що характеризує здатність провідника накопичувати енергію магнітного поля, коли в ньому протікає електричний струм.
Позначається здебільшого латинською літерою L, у системі СІ вимірюється в Генрі.
Дорівнює відношенню магнітного потоку Ф через контур, визначений електричним колом, до величини струму I в колі, тобто
L=Ф/IЕнергія магнітного поля, створеного електричним струмом у колі, визначається формулою.
E=1/2LI2
Індуктивність залежить від форми контура.
емпературний коефіцієнт електричного опору (α) — відносна зміна електричного опору ділянки електричного кола або питомого електричного опору матеріалу при зміні температури на 1 К, виражена у К-1. В електроніці використовуються, зокрема, резистори із спеціальних металевих сплавів з низьким значенням α, як манганинових чи константанових сплавів та напівпровідникових компонентів з великими додатніми чи від'ємними значеннями α (термістори). Фізичний зміст температурного коефіцієта опору виражений рівнянням:
{\displaystyle \alpha ={\frac {1}{R}}{\frac {dR}{dT}},}{\displaystyle \alpha ={\frac {1}{R}}{\frac {dR}{dT}},}
де dR — зміна електричного опору R при зміні температури на dT.
Объяснение:
ответ:A=F*S*cos(a);
Cos(a)=1=>A=F*S=25*20=500Дж
Объяснение: