самого початку свого існування людина ігала за природними явищами, що відбувалися навколо нього. Природно, що первісну людину цікавили багато, незрозумілі йому процеси, які він не міг пояснити.

Звичайно ж, людство не може усвідомити всі явища одночасно, оскільки усвідомлення всього, що відбувається, відбувається поступово. Спочатку людина просто ігає, потім вона це робить більш усвідомлено, плавно переходячи до цілеспрямованих досліджень природних явищ, проводить різні досліди, з'ясовує причини і знаходить якісь закономірності. Ось так повільно, але впевнено, зароджувалася наука про природні процеси та явища навколишнього світу.
Поступово наукові знання у сфері природних явищ накопичувалися і розширювалися, тому їх довелося розділити окремі наукові напрями. Однією з таких важливих та цікавих наукових напрямів є фізика. Ця найдавніша природна наука вивчає загальні закономірності природи, їх закони руху, властивості та будову матерії.
А наука, яка поєднує всі знання про природу, отримала назву природознавства. Така наука, як біологія, займається дослідженнями, що відбуваються у живій природі. Зміни у літосфері, гідросфері та атмосфері вивчає географія. Хімія займається вивченням властивостей речовин та їх перетворенням. А астрономія акцентує нашу увагу на галактиках та міжгалактичних просторах.

Знання про структуру та поведінку різних об'єктів стали поштовхом для розвитку фізики, як науки. Завдяки за природними явищами було встановлено закони механічного руху тіл та планет. Практичне застосування фізики дозволило людству просунутися у технологічному розвитку. Адже без знань фізики неможливо здійснити та продовжувати розвивати сучасні технології.
Завдяки знанням законів електрики, людина створила різноманітні побутові та промислові прилади, за до законів заломлення та відображення світла суспільство просунулося у вивченні оптики, а з розумінням закономірностей теплових процесів було створено реактивні та автомобільні двигуни, парові турбіни тощо. Без добрих знань фізики навряд чи був би можливий запуск космічних апаратів у космос та висадка астронавтів на Місяці.

У світі існує безліч фізичних теорій, які можуть пояснити природу будь-яких фізичних явищ, оскільки вони пройшли випробування часом. Фізика протягом багатьох століть продовжує вивчати різні природні явища, як механічні, електричні, світлові, теплові і т.д. Ми дізналися завдяки фізиці про такі фізичні явища, як віддзеркалення світла, кипіння води, походження блискавки. Без фізики ми мали техніки, оскільки її закономірності є основою дій всіх технічних пристроїв.
І щоб надалі осягати істину про світ природи, необхідно мати фізичні знання та вивчати цю науку.
Продукты дегазации вулкана Килауэа (он находится на острове Гавайи и является одним из самых активных на земном шаре вулканов) состоят из 71% водяного пара, 13% углекислого газа, 5% азота, 9% двуокиси серы, а также некоторых других примесей. Судя по этим данным, которые считаются достаточно показательными не только для Земли, но и для других планет земной группы, вторичные атмосферы Венеры, Земли и Марса должны, были состоять в основном из углекислого газа и водяного пара. На Земле пары воды имели возможность конденсироваться во вторичной атмосфере и выпадать на поверхность в виде дождя, и в результате этого медленно, но необратимо формировался современный Мировой океан. На Венере вследствие ее близкого положения к Солнцу происходил быстрый разогрев атмосферы, при котором вода не могла существовать в жидком состоянии, и если на этой планете и был когда-то первичный океан, то он быстро испарился. На удаленном от Солнца Марсе низкая температура поверхности частичному оледенению планеты, и там также не мог образоваться океан. Климатологи доказали, что если бы Земля была ближе к Солнцу на расстояние, равное всего 5% современного, она не избежала бы участи Венеры и имела бы тяжелую углекислую атмосферу и очень высокую температуру поверхности. При удалении Земли от Солнца на расстояние, равное 1%, возникли бы условия, близкие к марсианским, за тем лишь исключением, что оледенение Земли было бы полным. Это ли не впечатляющее доказательство уникальности жизни на Земле? !
Очень большую роль в становлении земной атмосферы сыграл Мировой океан. Если химический состав атмосфер Венеры и Марса остался таким же, как и 3 – 3,5 миллиарда лет назад, то на Земле сформировалась совершенно новая, уже третья по счету, кислородно-азотная атмосфера. Как же это произошло? Прежде всего, Мировой океан - прекрасный поглотитель углекислого газа. Мощные геологические пласты известняка и мела, которые находят на суше повсеместно, - это отложения карбонатов на дне древних морей, образовавшиеся вследствие растворения углекислого газа в морской воде и соединения его с кальцием. Если превратить весь углерод, который имеется в известняковых отложениях Земли, в углекислый газ, то его получится ровно столько, сколько в настоящее время содержится в атмосфере Венеры, и это является одним из доказательств идентичности вторичных атмосфер рассматриваемых планет. Океаны Земли «выкачали» почти весь СО2 из атмосферы.
Именно в океане зародилась жизнь. Около 2 миллиардов лет назад в верхних слоях океанской толщи появились простейшие одноклеточные - органеллы, предки нынешних синезеленых водорослей, которые стали снабжать атмосферу кислородом. Так было положено начало самому замечательному на Земле биохимическому процессу - фотосинтезу. Благодаря этому процессу сформировался весь наличный кислород атмосферы, причем особенно интенсивное поступление фотосинтетического кислорода началось около 600 миллионов лет назад, когда на голые палеозойские скалы выбрались из моря первые растения. Как то так:)
самого початку свого існування людина ігала за природними явищами, що відбувалися навколо нього. Природно, що первісну людину цікавили багато, незрозумілі йому процеси, які він не міг пояснити.

Звичайно ж, людство не може усвідомити всі явища одночасно, оскільки усвідомлення всього, що відбувається, відбувається поступово. Спочатку людина просто ігає, потім вона це робить більш усвідомлено, плавно переходячи до цілеспрямованих досліджень природних явищ, проводить різні досліди, з'ясовує причини і знаходить якісь закономірності. Ось так повільно, але впевнено, зароджувалася наука про природні процеси та явища навколишнього світу.
Поступово наукові знання у сфері природних явищ накопичувалися і розширювалися, тому їх довелося розділити окремі наукові напрями. Однією з таких важливих та цікавих наукових напрямів є фізика. Ця найдавніша природна наука вивчає загальні закономірності природи, їх закони руху, властивості та будову матерії.
А наука, яка поєднує всі знання про природу, отримала назву природознавства. Така наука, як біологія, займається дослідженнями, що відбуваються у живій природі. Зміни у літосфері, гідросфері та атмосфері вивчає географія. Хімія займається вивченням властивостей речовин та їх перетворенням. А астрономія акцентує нашу увагу на галактиках та міжгалактичних просторах.

Знання про структуру та поведінку різних об'єктів стали поштовхом для розвитку фізики, як науки. Завдяки за природними явищами було встановлено закони механічного руху тіл та планет. Практичне застосування фізики дозволило людству просунутися у технологічному розвитку. Адже без знань фізики неможливо здійснити та продовжувати розвивати сучасні технології.
Завдяки знанням законів електрики, людина створила різноманітні побутові та промислові прилади, за до законів заломлення та відображення світла суспільство просунулося у вивченні оптики, а з розумінням закономірностей теплових процесів було створено реактивні та автомобільні двигуни, парові турбіни тощо. Без добрих знань фізики навряд чи був би можливий запуск космічних апаратів у космос та висадка астронавтів на Місяці.

У світі існує безліч фізичних теорій, які можуть пояснити природу будь-яких фізичних явищ, оскільки вони пройшли випробування часом. Фізика протягом багатьох століть продовжує вивчати різні природні явища, як механічні, електричні, світлові, теплові і т.д. Ми дізналися завдяки фізиці про такі фізичні явища, як віддзеркалення світла, кипіння води, походження блискавки. Без фізики ми мали техніки, оскільки її закономірності є основою дій всіх технічних пристроїв.
І щоб надалі осягати істину про світ природи, необхідно мати фізичні знання та вивчати цю науку.