ответ:Для розв'язання цього завдання використовується закон ідеального газу:
pV = nRT
де p - тиск газу, V - його об'єм, n - кількість речовини (в молях), R - універсальна газова стала, T - температура.
Ми знаємо кількість теплоти, наданої газу, тому можемо знайти зміну внутрішньої енергії U за формулою:
ΔU = Q - W
де Q - кількість теплоти, W - робота газу.
Так як процес є ізобарним, то робота газу може бути знайдена за формулою:
W = pΔV
де ΔV - зміна об'єму газу.
Ми можемо знайти зміну об'єму газу за формулою ідеального газу:
V = nRT/p
Так як кількість речовини і тиск залишаються незмінними, то зміна об'єму буде пропорційна зміні температури:
ΔV = V(T2 - T1)/T1
де T1 - початкова температура, T2 - кінцева температура.
Замінюємо значення і знаходимо роботу газу:
ΔV = (600 моль * 8.31 Дж/(моль·К) * (450 К - 273 К))/(1.0 * 10^5 Па) = 9.49 м^3
W = pΔV = (1.0 * 10^5 Па) * (9.49 м^3) = 9.49 * 10^6 Дж
Тепер можемо знайти зміну внутрішньої енергії:
ΔU = Q - W = 8.6 * 10^6 Дж - 9.49 * 10^6 Дж = -0.89 * 10^6 Дж
Отже, зміна внутрішньої енергії газу становить -0.89 МДж, що свідчить про відбування роботи над газом.
Объяснение:
Відповідь:
Для створення штучного тяжіння в космічній станції, яка обертається навколо своєї осі, ми можемо використовувати центробежну силу, яка виникає при такому русі.
Щоб створити ефект земного тяжіння, необхідно, щоб центробежна сила, яку відчувають об'єкти на станції, була близькою до сили притягання на Землі. Це означає, що центробежна сила має бути пропорційна до сили притягання на Землі, тобто до ваги об'єктів.
Сила центробежна (Fc) визначається за формулою: Fc = m * ω^2 * r, де m - маса об'єкту, ω - кутова швидкість обертання, r - радіус обертання.
Сила притягання (Fг) на Землі визначається за формулою: Fг = m * g, де g - прискорення вільного падіння на Землі.
Щоб забезпечити, щоб сили центробежна та притягання були однаковими, ми можемо прирівняти ці дві сили:
Fc = Fг
m * ω^2 * r = m * g
Масу об'єкту (m) можна спростити з обох боків рівняння.
Отримуємо: ω^2 * r = g
Кутова швидкість (ω) визначається як кількість повних оборотів (n) за одиницю часу (t). Тобто ω = 2πn/t, де π - число пі, n - кількість оборотів, t - час виконання оберту.
Радіус обертання (r) в даній задачі вказаний як діаметр станції (2 км), тому r = 2/2 = 1 км = 1000 м.
Підставимо значення ω і r у рівняння і отримаємо:
(2πn/t)^2 * 1000 = g
Це рівняння дозволяє знайти відношення між кількістю обертів за певний час (n/t) і прискоренням вільного падіння на Землі (g).
Пояснення:
Объяснение:
Составлены таблицы, в которых указывается работа выхода: