Самоіндукція — явище виникнення струму електрорушійної сили в провіднику при зміні електричного струму в ньому. Знак електрорушійної сили завжди такий, що вона протидіє зміні сили струму. Самоіндукція призводить до скінченного часу наростання сили струму при вмиканні джерела живлення і спадання струму при розмиканні електричного кола.
Величина електрорушійної сили самоіндукції визначається за формулою
{\displaystyle {\mathcal {E}}=-L{\frac {dI}{dt}}}{\displaystyle {\mathcal {E}}=-L{\frac {dI}{dt}}},
де {\displaystyle {\mathcal {E}}} \mathcal{E} — е.р.с., {\displaystyle I}{\displaystyle I} — сила струму, L — індуктивність.
v=1 дм³=0,001 м³ F=ρж*Vч*g ⇒ Vч=F/ρж*gж
g=10 м/с² Vч=500/1000*10=0,05 м³;
ρж=1000 кг/м³ после вдоха его объем увеличится на величину:
V= Vч+v=0,05+0,001=0,051 м³;, тогда выталкивающая
F₁-? сила тоже увеличится:
F₁=ρж*V*g;
F₁=1000*0,051*10=510 H;
ответ: F₁=510 H