1. Как называется либо покорилася имение
А) Звук.
B) Колебательное искане
C) Частота колебания
D) PERTO
2. В каком слете праильно указан иилера скорости распрес-
ранения закука в газах при мориальных усиях?
А) 1000-2000 м/с
В) 3000 400 с.
C) 300-400 мс.
D) 500-1000 с.
3. Что такое камертон?
А) Прибор, издающий ук определенной частоты
В) Духовой муыкальный инструмент
С) Прибор, усиливаюций аук.
D) Прибор, воспринимающий аук.
4. Налиите единицу измерения интенсивности тука?
А) Б. В) Втіме. C) Г
5. От чего зависит Высота тука?
А) Ол амплитуды.
В) Ол основного това
COT cna obepronos
D) OTSASTOTSI
6. В каком отеете перечислены мужские голоса?
A) Бас, баритон, тенор.
B) Бас, сопрано, теор
C) Сопрано, мецо-сопрано, баритон
D) Колоратурное сопрано, мело-сопрано, контратьто.
1. Ультразвук вернулся со на моря через 25 сЧему равна слубина
моря? Скорость рас звука возьмите равной 150 м
A) 1875 m В) 2550 м C) 3550 м. D 3000 se
8. Количество колебаний в 1 е называется Вместо тех поставьте
COOTBCTCTEYonee C.TOBO.
А) амплитуда колебаний
В) высота ука
C) тембр звука
D) частота
9. От чего зависит тембр звука?
А) Ол числа обертовое
В) От силы обертовое
C) От высоты заука
D) Ол застоты звука
10. Чему равен болевой барьер ука человека?
A) 100-110 15. В) 130 дБ. C) 150 дБ D) 180 5.
11. В каком ответе правильно указан частотный интервал инфразвука?
А) Меньше 16 Гц
В) Выше 20000 Гц
C) 20–20000 Гц
D) 100-2000 Гц
Вот правило, может найдёшь ответ:
Електричний заряд — фізична величина, яка характеризує здатність тіл створювати електромагнітні поля та брати участь в електромагнітній взаємодії. Електричний заряд звичайно позначають латинськими літерами qабо великою буквою Q. Одиницею вимірювання електричного заряду в системі одиниць СІ є кулон. Взаємодію електричних зарядів без врахування їх руху вивчає електростатика, а зарядів, що рухаються — електродинаміка. Рух електричних зарядів називається електричним струмом. Лише дві стабільні частинки, електрон і протон, мають заряд, проте багато з нестабільних частинок також є зарядженими. Заряд всіх частинок (крім кварків) пропорційний заряду електрона, тому його заряд називають одиничним або елементарним і часто позначають латинською літерою е. За сучасними уявленнями електричний заряд є властивістю частинок, з яких складаються атоми й молекули. Ядра атомів містять протони, що мають позитивний заряд, а електрони, що обертаються навколо них — негативний. Заряди протона і електрона рівні за абсолютним значенням, тому, коли їх кількість в атомі є однаковою, то сумарний заряд атома є нульовим. Більшість оточуючих нас атомів є нейтральними.
Іноді нейтральний атом може втратити електрон, або навпаки, захопити додатковий. Такий заряджений атом називається йоном. Співвідношення позитивних і негативних йонів, а також вільних електронів у речовині створює заряд на макроскопічному рівні.
Варто зазначити, що навіть у дуже сильно заряджених об'єктах більша частина атомів є нейтральною. Наприклад, планета Земля має негативний заряд близько мільйона кулонів[14], проте надлишкова кількість електронів що відповідає цьому заряду міститься усього лише в кількох кілограмах водню.
Існує багато ів надати тілу заряд:
Наведений заряд: якщо розмістити провідник у зовнішньому електричному полі, заряди всередині нього перемістяться під дією поля — відповідно, одна сторона стане позитивно зарядженою, а інша — негативно. Це явище називається електростатична індукція.
Контакт з іншим зарядженим тілом: якщо два тіла, одне з яких має заряд, фізично контактують одне з одним, то заряд перерозподіляється між цими тілами.
Електризація тертям: якщо привести дві нейтрально заряджених речовини в близький контакт, електрони переходять з одного тіла на інше, і після роз'єднання, обидва тіла стають різнойменно зарядженими. Власне тертя не сильно впливає на електризацію, а потрібне лише для більш тісного контакту тіл. Найкраще таким чином отримують заряд діелектрики.
П'єзоефект — у деяких кристалів (наприклад, у кварцу) при стисненні на поверхні виникає заряд.
Піроелектрика — деякі з п'єзоелектриків генерують заряд на поверхні під час нагрівання. Кількість заряду, яку може накопичити провідник залежить від його ємності і напруги, яку ми використовуємо, щоб його зарядити, і дорівнює добутку цих величин.
Заряд у провіднику накопичується не по всьому його об'єму, а розподіляється лише на поверхні, концентруючись на ділянках з великою кривиною. З цим пов'язаний "ефект вістря", коли заряд накопичується на гострій ділянці і породжує настільки значну напругу, що окремі електрони вилітають з вістря в повітря
Прости если нечего полезного не нашла =(